---

Отже, сам світ у кожного унікальний, процедурно згенерований та натхненний культурою вікінгів. Ви досліджуєте його різноманітні біоми, кліматичні умови, ворогів й поступово відкриваєте для себе все більше нових ресурсів. Класика виживання, а в нашому випадку ще й жанру попаданця, бо Одін чомусь вирішує скинути очищення нікому непотрібному світу від ворогів на… нас. Мальохенького, простого вікінга, ще й з голою дупою. Дуже дякую, мудрий Батьку, дуже поблажливо, та й прийом теплий: в перший же день помираєш від того, що дерево, яке ти рубав, впало на тебе, а на наступний ранок пробігає повз агресивний кабан і заколює на вечерю він тебе, а не ти його. Ну-с, ще раз: класика виживання. (Думаю, Рагнарок — це така собі матеріалізація благань мого персонажа про помсту, от чесне слово)

Здебільшого роль грає сама кольорова гамма, яка в поєднанні з такою стилізацією створює справжній дух пригод. Втомлений, сідаєш на свій криво зроблений пліт й просто насолоджуєшся тими хвилинами спокою при заході сонця в морі. На небі ще й поблискує корінь Іґґдрасіллю… Та ну, серйозно, дуже гарно й дійсно дає ковток свіжого повітря не тільки персонажу, а й самому гравцю. До речі, подібна пікселізація дозволяє ставити гру на мінімальні налаштування — на калькуляторі теж вийде приємно для очей пограти.

Полювання, ремесло, рослинництво й тваринництво на базі… Е, ні. Список далі я продовжу окремими пунктами, бо є про що згадати і є на що пожалітися.

Дуже реалістичну, як на мене, механіку. Замість того, щоб просто обрати місце розташування обʼєкту — треба врахувати особливості місцини, нахил, взаємодію з іншими обʼєктами. Якщо ви поставите балку під нахилом без упори, то звичайно вона просто впаде й розламається. Таке запровадження законів фізики не відштовхнуло, а навпаки було дуже цікавим досвідом. Створення та облаштування своєї бази — це окремий вид мистецтва й задоволення в цій грі.

«Болюча тема багатьох, але не моя-я-я…» хотіла я похвалитися до моменту, поки необхідність в залізі й подібної йому руди не встала поперек горлянки. Почала грати ще тоді, коли безперечною забороною був перехід через портали з рудою. Ситуація наступна: добиваєш ти той нещасний клаптик міді, погружаєш усе те добро у повозку, потім везеш на своїй горбатій спині ту повозку через весь материк (а вона зламатися легко може від фізичного втручання оточення), потім закидаєш руду у кораблик, пропливаєш у відкритому морі ще пів карти і ще всю ніч повзеш до своєї бази. Висновки можете зробити самі, враховуючи, що на кожне спорядження й броню треба дуже багато цих самих ресурсів, а разом із цим в грі необхідний буде постійний та швидкий прогрес, щоб не заскучати. Це однозначно виснажуватиме.

Доволі різноманітний вибір зброї: мечі, гліфи, списи, луки, арбалети і магічні посохи. Якщо любите грати в ближньому бою, то ще обовʼязковими стануть щити й певна комбінація клавіш, аби постійно увертатися від ворогів. По мірі проходження також буде дуже широкий вибір стріл з різними ефектами, а для вашої бази гра запропонує пастки й балісту (за замовчуванням різної складності моби робитимуть набіги на ваше пристанище, що може налякати в перший раз або навіть залишити з розтрощеним будинком).

Крім того, що кожен біом має певний набір ворогів (до речі, які файтяться між собою), обовʼязковими стануть боси — їх потрібно буде вбивати, аби просунутися далі й отримати якісь рецепти/вказівки/ресурси для розвитку. Голова кожного з босів тріумфально вішатиметься в священному місці, звідки взагалі почалася гра — таке собі підношення Одіну, аби отримати певні абілки.

Ось тут хочу плавно дійти до теми складності в грі. Так-так, всі коментарі в стилі

Originally posted by xienslp:

«Вивчаю світ получаю пізди
Стою получаю пізди
Б'юсь получаю пізди
Будую хату получаю пізди
Зробив найкращі, які є в грі, зброю і броню, пішов на боса, отримав, як думаєте що? Пізди!
Коротше гра 10/10»

Абсолютно точно передають обстановку в грі. АЛЕ. Бачите? Великим, жирним… АЛЕ. Слава асам, в одному з оновлень вийшла можливість редагувати умови у вашому світі. Тут зі складністю можете погратися: наприклад, повністю виключити заборону на перехід в телепортах з рудою в інвентарі або зробити з мобів незагрозливих вівць (не буквально, але і ваншотить не будуть). Також можна полегшити собі штраф за смерть — дуже раджу, тому що прокидатися знову з голою дупою та скинутими навичками, які так довго прокачували, не дуже прикольно.

Такий собі елемент розвитку в грі для вашого персонажа, аби збільшити виживаємість в суворому десятому світі під Іґґдрасіллем. Серед видів діяльності є: біг, плавання, стрибки, стрільба, бій кулаками, бій дерев'яною дубинкою, окремі навички під інші види зброї, блокування під час битви, рубання дерев, ковальська справа і все таке. Чим більше ви займаєтеся чимось з цього — тим швидше збільшуєте рівень прокачки (від нуля до ста). Логіка проста: чим вищий рівень навички, тим ефективнішими стають ваші дії, пов'язані з нею. Наприклад, високий рівень бігу дозволяє довше бігати без втрати витривалості, а стрільби з лука зменшує час натягування тетеви. І ось ми підходимо до того, чому я взагалі вирішила виділити цю очевидну штуку всього жанру виживання... Ох, навички — то одна з причин, по якій гравці стараються якнайрідше помирати. Бо після смерті вікінг втрачає певний відсоток їх прокачки.

Обидва пункти не є обовʼязковими, але накладають на персонажа певні недовготривалі бонуси. Сон дає стан бадьорості — а він, в свою чергу, потрібні плюшки. Їжа рослинного походження орієнтована збільшувати витривалість, а тваринного — збільшити здоровʼя. В грі будуть ще різні цікаві страви з відсилками на скандинавську культуру і усілякі грибочки для мани (коли вже відкривається магія). Одночасно ви зможете комібнути до трьох видів їжі. Щось будете збирати зі світу, щось вирощувати на базі, а може навіть заводити тваринок — як от бджоли чи курки.

---

Усі емоції та враження, отримані від багатьох місяців гри у Вальхейм, просто конвертувалися у дуже приємні, навіть чимось ностальгічні, спогади. А секрет не такий вже і секретний — це була кооперативна кампанія. Моя рекомендація цієї гри падає саме на сумісне проходження — чи це будуть рандоми з відкритих серверів, чи це будуть ваші друзі, члени сімʼї… Не важливо. Просто наодинці стане надто тяжким викликом, ще й невиправданим, тому що лор обмежується лише заданим сеттінгом. Чогось нового персонаж не прочитає, змін в світі не побачить, а Одін так і не нагородить героя заслуженим відпочинком у Вальгаллі. Зате в колі друзів це стане дуже веселим і по-справжньому незабутнім часопроводженням (а ви не забудете деякі моменти, навіть якщо дуже захочете :D).

Такий собі коротенький висновок свідчить лише про одне... Час завершального, останнього, пункту.

Є можливість створити як і приватні, так і публічні сервери. А одного разу дівчинка з нашої компанії взяла на себе відповідальність орендувати дедикований — той сервер, що працюватиме незалежно від творця. Крім того, що ви можете працювати спільно, розподілити між собою ролі та обов'язки, є такий собі варіант "фракцій", коли всі гравці включають пвп режим для конкуренції між собою. Тут можна самим собі створити цікаві челенджі: поставити перед собою ціль збудувати ціле селище чи спробувати пройти гру з віночком на голові замість шолому, на що тільки здатна ваша чи ваших друзів фантазія.

---