Recent reviews by I_Amigo_I

Після того, як Пітер Паркер здолав команду Отто Октавіуса, а Майлз Моралез зупинив жорстоку війну між корумпованою корпорацією Roxxon та високотехнологічними злочинцями з «Підпілля», обидва Павуки намагаються налаштувати своє життя. Поки Пітер мріє про роботу вчителя фізики, Майлз хоче вступити до коледжу, де планує вивчати музичні технології. Але, як усім відомо, Нью-Йорк — найнебезпечніше місце на землі і не буває навіть доби, щоб один чи навіть кілька хмарочосів не зруйнував якийсь катаклізм.

У випадку з Marvel’s Spider-Man 2 таким катаклізмом стає несподіваний напад Пісочної людини на «Велике яблуко». Поставивши побутовий клопіт на паузу, Пітер та Майлз вирушають на битву з пісочним велетнем та його більш скромними клонами і, очевидно, виходять переможцями з цієї сутички. Втім, на цьому їх мирне життя завершується. Далі героїв чекають лише випробування.

Пітера звільняють, Майлз закляк і не може написати обов’язкове есе для вступу, а під час трансферу двох суперзлодіїв з в’язниці Raft на них нападає армія таємничих Мисливців. Нью-Йорк наповнюється проблемами, пересічними злочинцями з вантажівками та сяючими біцепсами «олімпійських» розмірів, послідовниками таємничого культу, необов’язковими пазлами від родичів, цивільними негараздами та хижими аферистами. Словом, місто перетворюється на справжні мисливські угіддя.

Воно й не дивно, оскільки одним з головних ворогів Людини-павука цього разу став скажений російський супермисливець Сергей Кравіноф він же Крейвен. Схиблений на філософії домінування, він шукає антагоніста, який став би йому гідним конкурентом під час полювання. Супротивниками Крейвен для себе обирає суперлюдей бетонних джунглів — Скорпіона, Ящура, Тумбстоуна, Чорну кішку і Павуків.

Довгий час здається, що в фіналі гравцю доведеться перемогти Крейвена та його армію. Проте сюжет робить декілька запаморочливих твістів і виводить зовсім в інший, хоча й давно всім знайомий бік — на сцені з’являється симбіот. Культовий прибулець з всесвіту Людини-павука, вже традиційно, хоч і дає своєму носію надзвичайну силу та витривалість, але пробуджує його найгірші якості. Це ставить під загрозу не лише життя Пітера та Майлза, а цілого міста і навіть всієї планети.

Загалом історія — один з найпотужніших аспектів Marvel’s Spider-Man 2. Вона стала більш комплексною і куди глибшою, ніж у попередніх частинах. Помітно, що крок вперед зробили не тільки сценаристи, але й наративні дизайнери. Річ у тому, що більшу частину гри не користувач йде по сюжету, а саме сюжет рухається навколо головних героїв. Вони ж просто живуть у своєму світі та намагаються не померти від чергової пастки Містеріо чи полювання на гігантського Ящура. Це не стандартний перехід від однієї точки до іншої. Після важливих подій гра зупиняє гравця, дає йому насолодитися містом, яке з минулого разу стало ще більшим, знайомить його з мешканцями світу Insomniac Games і відправляє у сайдквести, що часом виявляються доволі сумні.

Хоч сюжет тут і лінійний, його форма більше нагадує павутиння, де кожна ниточка веде кудись ще. Наприклад, після втрати роботи в основній гілці сюжету Пітер думає, як би йому виплачувати іпотеку (так, навіть у Людини-павука є кредит). Одразу ж виникає його старий друг з газети, який платить за знімки «душі Нью-Йорка» і на мапі з’являється побічна активність. Нічого серйозного — сфотографувати хлопців, що кидають фризбі через будинок; бар облаштований у водонапірній вежі чи візок з хот-догами.Але варто зробити одну-дві фотографії й ось вже на обрії черговий суперзлодій, який порушить рівновагу життя.

Якщо ж казати про ігровий процес, то як і майже все в сиквелі, він став більше, соковитіше і яскравіше. При чому принцип бойової системи майже не змінився — гравець спамить одну кнопку та завдає руйнівних ударів ворогам, іноді підсмпамлює іншу і підтягується до сусідніх противників на павутинні. Інколи потрібно робити добивання, інколи — лікуватися. Що є новим у цій системі, так це декілька суперздібностей, які є унікальними для кожного окремого героя. Через них та старі добрі павучі гаджети поле бою перетворюється на щось шалене, де космічні мацаки поєднуються з біоенергією, а додаткові кінцівки — зі звуковими гранатами.

Куди важливіше сказати про філософію переміщення по місту. Вже звичне гравцям гойдання на павутинні нікуди не ділося. Хіба що тепер можна впасти з висоти і розбитися. Але річ навіть не в тому. Для сиквелу розробники додали механіку павутинних крил, за допомогою яких можна майже літати по місту, підхоплюючи потоки повітря та конденсаційні сліди від дронів. Якщо ж комбінувати гойдання і ці польоти, пересування по Нью-Йорку стає ще веселішим.

Не вийде пройти і повз міні-ігор у Marvel’s Spider-Man 2. Просто тому, що вони тут буквально на кожному кроці. У певних випадках потрібно розгадати просторовий пазл, в інших — дослідити, куди веде електромережа і що з нею не так. Цей підхід використовувався і в попередніх іграх, але цього, разу, з’явилися, наприклад, кілька цікавих місій для спайдерботів. Буквально, Людина-павук запускає у вентиляцію невеличкого дрона, який повинен знайти людей, відволікти злодіїв тощо.

Ну, і гра про Людину-павука не була б грою про Людину-павука, якби в ній не можна було пограти за звичайних людей. Зокрема, є тут кілька місій за наречену Пітера Паркера Мері Джейн Вотсон, яка вже дуже здивувала інтернет своїми здібностями до ближнього бою. Річ у тому, що бої за головних героїв бувають відверто «душними»: потрібно контролювати кілька ворогів одночасно; стежити, щоб в тебе не поцілили стрілою чи ракетою; вчасно використовувати здібності та гаджети; обирати, що зараз доцільніше — виконати добивання чи додати собі здоров’я. Все, що потрібно за Мері Джейн — підкрастися і вирубити двометрового амбала шокером.

Про графіку в Marvel’s Spider-Man 2 говорити безглуздо — тут дійсно варто побачити все на власні очі. Але пройти повз того, що зробили художники в цій грі майже неможливо. Особливо, якщо говорити про художників, які займалися тканинами. Неважливо, про що йде мова — пальто, шкіряна куртка, костюм зі спандексу чи інший одяг. Виконаний він просто на неймовірному рівні. Додайте сюди також факт, що костюми Людини-павука отримують пошкодження.

- Гарно побудована історія, що ніби рухається не гравцем, а живе навколо головних героїв;
- Живі персонажі, що ростуть, змінюються і усвідомлюють ці зміни;
- Сповнена новими можливостями, ще більш динамічна, але зрозуміла бойова система;
- Запаморочливий рівень деталізації персонажів, їхнього одягу, зачісок та загалом навколишнього світу.

- Слабкий штучний інтелект ворогів;
- Деякі асети розробники перевикористали аж занадто економно.

Починається все з того, що група школярів влаштовує вечірку в заміському будинку і вирішує пожартувати з подруги. Ханна, Бет та Джош – це дві сестри та брат, власники цього курортного маєтку в Калгарі, Канада. Решта — їх однокласники.І от ці самі друзі вирішили розіграти сором’язливу Ханну, виставивши її посміховиськом і знявши це все на камеру.Жарт вдається, але Ханна в істериці вибігає надвір, плачучи на канадському морозі, і зникає десь серед темних гілок нічного лісу.Її сестра Бет вирушає на пошуки, адже брат у п'яному сні не може прийти до тями і допомогти. У лісі обидві лякаються різних незрозумілих жахів і в результаті падають з обрив в глибоку шахту та розбиваються на смерть.Проте це ми знаємо, що вони померли. Для усіх інших дівчата вважаються зниклими безвісти, адже їх тіла так і не було знайдено. Минає рік, і наша компанія знову повертається до цього будинку Вашингтонів.У чому логіка? Вечірку зібрав брат загиблих сестер Джош, котрий п'яним проспав тієї ночі.Компанія все ще друзі та однокласники, тому, щоб підтримати Джоша у цей непростий час, вони погоджуються на таку саму тусовку.Тут одразу ж спливають цікаві деталі: Майкл зустрічається з Джесікою, але все ще не може забути свою колишню дівчину Емілі, яка тепер зустрічається з Метом. Перша третина гри складається з постійних розмов про сексуальні стосунки.Градус пристрастей можна серйозно підвищити,персонажів можна налаштувати один проти одного на ґрунті нерозділеного кохання та зрад, але це вже за вашим бажанням. Що робить компанія, коли збирається разом на вечірку у заміському будинку? В американських фільмах компанія, звичайно, розходиться і поділяється на групи.Майкл із Джесікою вирушають у гостьовий будиночок десь на краю світу.Дорогою на них нападає якась невідома істота, і вони ледь залишаються живими.Але, діставшись місця призначення, герой-коханець Майкл відразу ж пропонує інтим, оскільки він точно впевнений, що звірі не вміють відчиняти двері. І все нібито мало бути ідеально, але хтось розбиває вікно в будинку, Джесс злиться і починає кричати на вулиці, що зараз вона буде діяти жорстко, а потім її викрадає якась істота прямо біля дверей.Інша група школярів знаходить у підвалі спіритичну дошку — знаєте, як це буває, у кожному старому будинку має бути спіритична дошка. Вони починають викликати духів, і на зв'язок виходить дух Ханни, який стверджує, що її вбили. Джош охоплений емоціями, він вибігає з кімнати, і після цього починає відбуватися страшна чортівня.Типова зав'язка переростає у досить нетипову ідею, в якій нас чатує не одна, а кілька небезпек. З одного боку - маніяк-вбивця, з іншого - якісь надприродні явища, які неможливо пояснити раціонально.

Особливістю жанру інтерактивного кіно є те, що вам постійно доводиться робити вибір. І цей вибір матиме вплив на всіх персонажів та історію загалом. Тому тільки від вас залежить, хто виживе до світанку, а хто загине.Зазвичай треба робити вибір між варіантом А і варіантом Б, але іноді найкращим рішенням взагалі нічого не вибирати. Саме тому в Until Dawn велику увагу приділено "ефекту метелика" - це концепція, що описує, як незначні зміни можуть мати більші та непередбачувані наслідки пізніше.Крім вибору також постійно доведеться брати участь у QTE (Quick Time Event), коли потрібно швидко натиснути на правильну кнопку. Часто від цього залежить життя героїв. Тому навіть одна неправильно натиснена кнопка може означати смерть персонажа.А ще іноді в напружених ситуаціях гра вимагатиме від вас взагалі не рухатися. У такому разі ви повинні тримати геймпад в одному положенні, а якщо ваша рука затрясеться, то спрацює гіроскоп і вас помітять. І як ви вже зрозуміли, це також матиме свої негативні наслідки, тому в такі моменти ви повинні стати як статуя.Крім цього, на більшості локацій є колекційні предмети. Гравці можуть збирати тотеми, які дають натяки на те, що може статися далі за сюжетом. Це може бути попередження про смерть героя чи підказка, як треба зробити далі за сюжетом.Також можна збирати колекційні предмети про загадкову людину, яка живе в цій місцевості, предмети про події 1952 року, які розкривають історію світу та предмети про двох сестер.Невеликий спойлер: від збирання останніх залежить життя одного з героїв.

Найбільше змін зазнав саме візуал гри. Ремейк створили за допомогою двигуна Unreal Engine 5. У грі оновили моделі персонажів, оточення, об'єкти, візуальні ефекти та анімацію.Одне з ключових візуальних покращень для Until Dawn полягало у покращенні моделей персонажів. Тепер показавши здалеку скріншот із героями може здатися, що це кадри з фільму. У них стала краща анімація, рухи більш реалістичні, краще помітні порізи, синці, сльози, сніг та вода.Візуально до гри маю 0 претензій. І хоч деяким не подобається, що гра втратила свій синій кольоровий фільтр, але мені візуально нова версія Until Dawn подобається більше. Ремейк має дуже гарний вигляд, де ти просто зупиняєшся, щоб розглянути все довкола, тому тут розробників можна лише похвалити.

У грі відбулися зміни з музикою. Наприклад, більше немає треку O'Death. Замість нього звучить Out of The Shadows.І хоч деяким гравцям це не сподобалося, мені все одно подобаються обидва треки.Щодо інших звуків, то тут я теж не маю нарікань. Всі герої звучать добре так само, як і навколишнє середовище.Кожен персонаж відіграний бездоганно. Голоси передають емоції на найвищому рівні.Водночас тут вистачає звуків, які викликають напругу, лякають та добре посилюють атмосферу.

- Цікава сюжетна передумова: гра має міцну основу з її розгалуженою розповіддю.
- Чудовий кінематографічний досвід: він чудово створює атмосферу кіно.
- Красива графіка: візуальні ефекти прекрасні, покращуючи загальний досвід.
- Захоплююча історія: історія приємна та захоплює вас, змушуючи вас знати, що буде далі.
- Напружені та тривожні сцени жахів: сцени жахів добре продумані, створюючи відчуття напруги та неспокою.

- Повільний початок: пролог і перші три розділи здаються затягнутими. Вони наповнені «жартівливими переляками», і велика частина раннього діалогу обертається навколо сексуальних натяків, які здаються молодими та зменшують напругу.
- Невідповідна музика: у деяких розділах є музика, яка здається недоречною та порушує занурення.
- Збої та помилки: під час певних сцен, зокрема під час перегляду оновленої секретної інформації, траплялися збої, що спричиняло зависання кінематографічних зображень.Крім того, такі помилки, як персонажі, які «з’являються» на початку розділів — іноді лише їхні голови з’являються перед завантаженням решти їхніх тіл — такі моменти не викликають занурення.

Until Dawn запам'ятається гарним ремейком, де вирішили майже не чіпати і так хороший сюжет і геймплей, а лише підкоригувати ці елементи, зате автори сильно попрацювали над візуалом і гра має дуже гарний вигляд.Загалом, я отримав під час проходження масу емоцій. Було страшно, цікаво, часом відчувалася сильна напруга, а за деяких персонажів переживаєш і намагаєшся зробити так, щоби їх врятувати.Тож чи можу я рекомендувати гру? Якщо ви любите хорори та інтерактивне кіно - так. Якщо ви дивилися на гру ще з моменту релізу оригіналу, а у вас тільки ПК – так.Якщо ви взагалі любите Until Dawn, але версія PS4 вам здається застарілою, то звичайно так.Однак якщо ви не готові платити за ремейк $60, що цілком зрозуміло, тим більше з огляду на насичений на релізи жовтень, краще дочекатися знижок і тоді поринути в загадкову історію на горі Вашингтон.

9,5 інтерактивного кіно із 10 можливих.

"Black Myth: Wukong" постає як захоплюючий досвід, майстерно переплітаючи стародавню історію з сучасною ігровою механікою. Візуально ця гра — дивовижне диво, кожен кадр ретельно створений, щоб залучити гравців у світ, який одночасно виглядає містичним і заснованим на багатій культурній спадщині. Художній дизайн не просто вражає — він приголомшливий. Кожне оточення, істота та ландшафт були оброблені живописом, що робить дослідження цього світу візуальним задоволенням, а саундтрек потужно підкреслює подорож, створюючи ідеальний настрій і атмосферу для кожної сцени, незалежно від того, спокійна вона чи напружена. Оповідь "Black Myth: Wukong" заглиблюється в класичний китайський роман «Подорож на Захід», представляючи правдиву, але творчо адаптовану версію цієї легендарної історії. Історія додає інтриги для тих, хто знайомий з китайською міфологією, хоча для тих, хто не знає, розповідь все одно розгортається захоплююче. Однак справжня магія гри полягає в її ігровому процесі. Бій плавний, динамічний і захоплююче поставлений — кожен бій більше схожий на складно спланований танець, ніж на бій. Інтенсивний, швидкий потік цих зіткнень тримає гравців у напрузі, а різноманітність механік пропонує вражаючий набір варіантів для кожного бою. Оволодіти часом, рухами та навичками, необхідними для прогресу, дуже складно, і ця система не тільки розважає, але й глибоко задовольняє, оскільки кожен рух і рішення змушує вас почувати себе могутнім.

Перше, що впадає у вічі — це динаміка бою. Black Myth: Wukong пропонує насичений та складний бій, який вимагає від гравця швидкості реакції та тактичного мислення. Сунь Укун володіє широким арсеналом прийомів, який включає як фізичні атаки, так і магічні здібності, які можна використовувати у бою, що робить кожен поєдинок унікальним. Проте, складність гри може стати каменем спотикання для новачків, оскільки система бою потребує значного часу на освоєння. Хоча боси все ще потребують детального вивчення, але пройти їх можна з першої чи другої спроби. Але над деякими все-таки доведеться попітніти.

І тут все буквально дихає чарівною магією. Просто немає ніяких дратівливих звуків, які вибиваються із загального ритму та гармонії. Навіть звуки інтерфейсу стилізовані під клацання бамбуковою паличкою та удари барабана, що забезпечує максимально повне занурення.

Історія у Black Myth: Wukong заснована на класичному китайському романі "Подорож на Захід". Сюжет подається через катсцени, діалоги та сама атмосфера гри чудово передає дух китайської міфології. Однак, для тих, хто не знайомий із вихідним матеріалом, сюжет може здатися трохи заплутаним і не завжди очевидним.Атмосфера гри захоплює своєю таємничістю та епічністю, але іноді сюжетні вставки можуть затягуватися, що збиває темп гри. Це не критично, але тим, хто віддає перевагу більш динамічній розповіді, може здатися стомлюючим.

О так, моя улюблена частина, адже персонажі у цій грі – запам'ятовуються, барвисті, цікаві! Дівчата виглядають як дівчата, причому дуже гарні. Дякую Sweet Baby Inc, що не брали участь у створенні гри. Мені запам'яталися всі боси, всі персонажі та майже всі моби. Кожен персонаж опрацьований, їхні діалоги, зовнішність та голос. Я хотів би виділити Чжу Бацзе - найпропрацьованіший, найхаризматичніший персонаж у грі. Цікавіше мандрівника ви не зустрінете.

Розробники явно вклали душу у створення світу, який відчувається живим та дихаючим. Гарне оточення у грі захоплює!Всі локації промальовані до найдрібніших деталей, атмосфера стародавнього Китаю та Великої китайської Міфології відчувається у кожному листку, кожній деталі інтер'єру та оточення. Я дуже давно не бачив такої графіки, що вражає уяву в іграх, Black Myth: Wukong нагадує ожилу, заворожливу, приголомшливу, що стала реальністю східну легенду, яку хочеться читати, не відриваючись.

— Графіка просто чудова, все дуже деталізовано та барвисто.
— Із оптимізацією проблем немає, гра літає.
— Велика різноманітність прийомів і здібностей.
— Гра не душить відкритим світом.
— Різноманітні локації.
— Низький поріг входу.

— Велика кількість простих босів.
— Проблема з ліпсінком


9 із 10

Сюжет God of War: Ragnarok стартує за кілька років після подій попередньої частини. Кратос і Атрей продовжують відбиватися від збожеволівшої після смерті сина Фреї, ховаючись від пильної уваги Асгарда. Намагаютчись пережити попередню Рагнареку апокаліптичну трирічну зиму Фімбулвінтер, проте не все так спокійно в Мідгарді, і минуле героїв наздоганяє їх, затягуючи з головою в чергову пригоду, яка пронесе їх по Дев'яти Світах.

Ігровий процес у Ragnarok значно розширеніший порівняно з God of War 2018. Варіантів бою більше, а гра пропонує глибші налаштування зброї, броні та здібностей, що дозволяє гравцям ще більше адаптувати свій стиль гри. Що стосується вмісту, то в грі є набагато більше можливостей, а також набагато багатший світ для дослідження. Однією з основних скарг щодо God of War 2018 були повторювані бої з ворогами та босами. На щастя, Ragnarök значно покращує це. Незважаючи на те, що вороги та боси все ще повторюються, це трапляється набагато рідше, ніж у попередній грі. Одним із видатних покращень у Ragnarök є додатковий вміст. Я вважаю, що це дуже весело робити, і те ж саме з мисливськими трофеями знову, як у приквелі. Ці побічні квести не виглядають як клопіт; вони справді корисні, і їх варто робити. DLC Valhalla після запуску також є чудовим доповненням. Хоча це доповнення набагато коротше, ніж я очікував, і я хотів би, щоб воно було більше , але я не можу скаржитися, оскільки воно безкоштовне.

Сюжетна лінія продовжує розвивати відносини Кратоса та Атрея, занурюючи нас у їхні емоційні переживання та внутрішні конфлікти. У грі майстерно переплетені міфологія та особисті драми, що змушує задуматися про життя, сім'ю та відповідальність. Кожен поворот сюжету тримає у напрузі, і я не міг відірватися від екрану.

Бойова механіка значно покращена і стала ще інтуїтивнішою. Кожен бій вимагає тактики та вміння використовувати здібності як Кратоса, і Атрея. Можливість комбінувати атаки та використовувати оточення робить кожну сутичку унікальною. Також додавання нових умінь та арсеналу зброї дозволяє експериментувати з різними стилями бою.

Графічне оформлення гри просто заворожує. Кожен світ деталізований до дрібниць, а зміна пір року та атмосфери створює відчуття живого, дихаючого світу. Дослідження таких локацій, як асгард та інші світи, наповнює гру унікальною атмосферою та відкриває безліч секретів.

Гра пропонує широкий спектр персонажів, кожен з яких має свою історію та мотивацію. Зустрічі з міфологічними істотами і божествами роблять подорож світом ще більш захоплюючим. Кожен новий герой чи противник додає родзинку та нові виклики.

Музичний супровід та звукові ефекти чудово доповнюють атмосферу гри. Кожен бій, кожна сцена наповнені звуками, які посилюють емоції і створюють занурюючу атмосферу. Композитор впорався із завданням на всі 100%, і музика стає невід'ємною частиною ігрового процесу.

У грі багато побічних завдань, які не лише захоплюючі, а й різноманітні. Кожен квест розкриває нові аспекти міфології чи допомагає глибше зрозуміти персонажів. Опрацювання деталей, таких як діалоги та взаємодія з NPC, робить світ ще більш живим.

God of War: Ragnarok вміло грає на почуттях гравців. Взаємовідносини між батьком і сином, внутрішні конфлікти і моменти, що викликають сльози, роблять цю гру не просто розважальною, а справді зворушливою.


- Відмінне опрацювання персонажів та діалогів (Діалоги та відносини всіх героїв один до одного прописані добре, а персонажі максимально об'ємні та живі і за тим, що відбувається цікаво спостерігати і співпереживати.)

- Бойова система, все також добре відчувається, при використанні відчуваєш кожен удар сокирою або клинками, парирування щитом, як і нововведення у вигляді елементних атак, відкривають нові можливості в битвах. +Нова бойова система за Атрея.

- Світ все також, шалено гарний, освітлення і дрібним деталям, додали позамежне опрацювання в ПК версії.

- Сюжетно гра довга, тепер відкриті всі 9 світів та з елементами метроідванії, дослідження та вирішення головоломок між битвами, дарує не один десяток приємних годин пригод і викручує закладені в ній ідеї на максимум.


- Зворотний бік дослідження зазнав не сильних змін у структурі вивчення світу, в порівнянні з першою частиною, залишає ще більше відчуття коридору та рейковості навколишнього світу, і постійна зачистка рівнів та пошук захованих рун для скринь, починає сприйматися одноманітним та задушливим проведенням часу під час гри.

- Різноманітність бестіарію ворогів розширили, банальним рескіном, де ворогів переодягли в новий одяг і в тисячний раз доводиться спостерігати одні й ті самі анімації, добивання розправи з ворогами.

- Пробуджений вплив.Є незаперечне відчуття, що Ragnarok схиляється до більш пробудженого тону. Це не лише особиста думка. Є реальні докази, які вказують на це. Розробники працювали з компанією Sweet Baby Inc., відомою інклюзивним оповіданням, і цей вплив помітний у всій грі. Деякі сюжетні лінії та рішення персонажів здаються вимушеними, а часом історія стає безглуздою. Хоча це може не турбувати деяких гравців, я виявив, що це відволікає від досвіду, роблячи розповідь слабшою. Заміна Корі Барлога на посаді головного режисера була величезною помилкою.

Події Resident Evil 3 Remake розгортаються до і після другої гри, у якій головні ролі грають Джилл і Карлос. Ви можете грати за обох, здебільшого за Джил, і цього разу вам не доведеться перегравати всю гру ще раз, щоб побачити точку зору інших персонажів, що мені, чесно кажучи, не сподобалося у другій грі.
Як і можна було очікувати від гри Resident Evil, історія, очевидно, не є її сильною стороною. Якщо ви не грали в класичну гру, як я, то, ймовірно, ви не будете розчаровані скороченим вмістом або іншими змінами в грі порівняно з оригіналом.
У грі багато екшену і дуже мало головоломок, за всю гру лише 4-5 головоломки, які не змусять навіть напружити мозок.
Є ухилення, які в принципі корисні, особливо під час спідрану, але зроблені трохи криво, особливо я це відчував на фінальному босі на складності "Пекло", так як у боса є комбо з 3 ударів, і ухилитися від усіх 3 атак проблематично, він дуже швидко атакує, а Джилл після ухиленя не може відразу зробити ще одне, так само непросто підібрати потрібний таймінг, але за моїми дослідженнями використовувати ухилення потрібно в момент, коли тебе вже торкаються.
Локації у грі дуже маленькі, мало бектрекінгу. Всі локації практично лінійно можна пройти і гра не змушує вивчити їх. При цьому ніяк не караються ті, хто не досліджує всю локацію, а навіть навпаки, якщо ви не візьмете дробовик чи гранатомет, то потім у певній локації ця зброя буде в кімнаті із збереженням.
Босів у грі практично немає, є тільки Немезіс, причому гра змусить битися з ним аж 4 рази, інших босів немає. Але є унікальні вороги, які зустрічаються рідко, як наприклад собаки, яких можна зустріти лише 2 рази за всю гру. Однак сама кількість та якість унікальних ворогів тішить.
Трохи про складність гри. Якщо вам хочеться дійсно пограти в survival horror, а не action, то варто вибирати хардкор, так як спрощений і стандартний режим не складають ніякої складності.
Кошмар та Пекло звичайно ж складніше, але відкриваються тільки після проходження на харді, і у них є дуже великий мінус, вороги розташовані там, де бути не повинні і тому дуже дивно виглядає, як персонаж реагує вперше на ворога, якого вбиває вдруге.
Якщо вам подобалася геймплейно попередня частина, то і ця явно сподобається, бо вона ідентична, за винятком головоломок, яких у новій частині особливо немає, так само в гру варто грати як мінімум заради сюжету, який хоч і короткий, але все ж таки потрібен для цільного розуміння всесвіту гри.
Чудово звучить; саундтрек хороший і містить кілька веселих переосмислених класичних треків із попередніх частин, а також створення нової та переосмисленої музики. Зброя звучить більш реалістично та захоплююче, ніж будь-коли, що також можна сказати про оточення, у якому ви перебуваєте, від звукових ефектів, таких як краплі води або кроки, до вибухів; все це звучить дивно.
Усюди приділяється увага до деталей, особливо коли йдеться про озвучку. З огляду на кінематографічну розповідь, стало критично важливим озвучити акторський склад персонажів, що Capcom і зробила. Кожен персонаж звучить чудово та має голос, що відповідає його характеру та подобі, будь то похмурий чи щирий момент, вони завжди проходять і звучать щиро. Крики зомбі все ще час від часу викликають холодок по спині.

У Resident Evil 3 Remake використовується той самий механізм, тому продуктивність чудова. Зомбі може трохи постраждали, але ви цього не помітите. Освітлення та текстури були трохи покращені порівняно з попередньою грою, а щодо помилок я не зустрів жодної, що дуже рідко трапляється сьогодні під час запуску.
На жаль, як я згадував у ігровому процесі, дизайн рівнів значно погіршився, що також погіршує його візуальний вигляд. Карти — це здебільшого коридори та нудні лінійні шляхи до вашої мети. Ви кілька разів повертатиметеся назад, але вона далеко не така хороша, як попередня гра, і ви чітко бачите, що це була поспішна гра з великою кількістю скороченого вмісту, а не лише карт із класичної гри. Наприклад, рівень лікарні легко міг бути такого ж розміру, як і вся поліцейська дільниця з попередньої гри.
Так багато потенціалу втрачено. Кожного разу, коли я закінчував зону, я відчував розчарування, і це викликало у мене кошмари про огиду, як RE6, який мав подібний поганий дизайн рівнів, і що ще більше, так це те, що перша карта, та з демо, досить хороша, але звідти все йде вниз. Не довіряйте грі на основі демо.
Якщо ви хочете зіграти в Resident Evil 3 Remake лише один раз і ніколи більше. Тоді я розумію, що роздрібна ціна для вас занадто висока, і що короткий час гри у 8 годин для першого проходження гри Hardcore вас не задовольнить. У цьому випадку ви можете дочекатися знижки та все одно насолоджуватися цим феноменально хорошим і захоплюючим survival horror.
- Чудовий саундтрек
- Веселі битви з босами
- Графіка
- Озвучка та рухи персонажів виглядають чудово
- Ігровий процес плавний, а механіка ухилення стає дуже веселою, коли ви її опануєте
- Кілька труднощів, які потрібно спробувати
- Я очікував, що Немезіс буде трохи розумнішим і сильнішим, ніж в оригінальній RE3, але в цьому рімейку він падає з одніэї гранати та переважно переслідує вас на початку гри. Після цього він просто стає сценарієм битв з босами. (Однак його битви з босом надзвичайно круті).
- Де загадки? Є максимум 5-6 головоломок, і більшість із них навіть не справжні головоломки, які вимагають роздумів. Здебільшого це "Піди, забери цей предмет і поклади його сюди". Була лише одна головоломка, яка справді зайняла деякий час, але загалом аспект головоломки в цій грі майже не існує.
- Кат-сцени насичені та гарні, але в цій грі забагато прописаних моментів і кат-сцен. На мою думку, Resident Evil не відомий цим.

По-перше, варто сказати, що це Remake з великої літери, тому що все було перероблено з нуля: моделі, текстури, освітлення, навіть двигун був повністю змінений на відмінний, який використовувався для RE7. Що стосується зовнішнього вигляду, RE2 забезпечує дивовижну графічну деталізацію, надаючи справжнього вигляду, гідний 2019 року, цій чудовій грі старих часів.
Для тих, хто цього не знає, RE2 — це старовинний хоррор про виживання, який трохи відрізняється від останніх розділів. Уособлюючи Леона чи Клер, гравцям доведеться прокладати собі шлях через заражені зомбі поліцейські дільниці,гнилі каналізації та ще гірші місця. Що насправді змінюється, так це те, як вони це роблять, оскільки RE2 — це «чиста» гра жахів на виживання,віддаючи перевагу екстремальному збереженню ресурсів, коли вони справді важливі (битви з босами або неминучі звичайні бої), водночас заохочуючи гравців бути креативними та уникати якомога більшої кількості непотрібних боїв, як, зрештою, робили б у справжньому апокаліпсисі.
Дослідження приносить задоволення уважним гравцям, які хочуть досліджувати кожен куточок, відкривати кожну шафку, зламати кожен знайдений сейф, замок і досліджувати знайдені предмети, щоб відкрити секрети. За це винагороджуються не лише постійно необхідні ресурси, але й зброя та об’єкти, наприклад додатковий простір у інвентарі чи покращення зброї.І повірте мені, коли я кажу, що до останньої кулі знадобиться, щоб пройти через цей жах, тому краще почніть шукати! У битвах є детальна механіка розчленування, наприклад калічення ніг ворога, щоб уповільнити його, або удари по слабких місцях, щоб на мить похитнутися та пробігти повз.
Геймплей у RE2 розділений на дослідження, управління та бої.
Дослідження виконується за допомогою візуалізації від третьої особи, яка включає прицілювання за допомогою миші, спринт/ходьбу та багато взаємодій із середовищем, як-от використання спеціальних інструментів для відкриття шляхів, загородження вікон або відкриття шафок і контейнерів для збору здобичі. Увага до деталей і зворотний шлях є фундаментальними в цій грі, оскільки багато областей будуть доступні лише тоді, коли буде зібрано все більше інструментів і ключів, тому повернення до вже досліджених місць насправді має сенс, навіть якщо це необов’язково, оскільки це часто призводить до чудових винагород за тих, хто готовий ризикнути.Управління є основним механізмом у будь-якому survival horror, але особливо в RE2. Інвентарний простір, особливо на початку без розширень, дуже обмежений, тому або часто повертайтеся до Схованки для зберігання предметів, або мудра оптимізація ресурсів потрібна завжди. Комбінувати трави, купи боєприпасів і вирішувати, що взяти або залишити позаду, — це те, що гравці часто робитимуть у цій грі. Однак, якщо є глобальна схованка, досить часто зберігати в ній надлишки, коли вони доступні. Однак збалансування боєприпасів, лікувальних предметів і зброї є важливим, і неправильне виконання може призвести до того, що для критичних предметів не вистачить місця.
Історія в RE2 поділена на дві паралельні кампанії, а її історія розповідається за допомогою фрагментів інформації, розкиданих навколо, кат-сцен і діалогів з різними персонажами. Розповідь міцна, гідно написана та захоплююча від початку до кінця. Всі персонажі мають сильні, визначені особистості, а також цікаві. Не будучи сильною стороною цих назв, безперечно добре.
Бій у RE2 є тактичним, досить повільним, і базується на точності, підготовці та знанні навичок і слабких сторін кожного ворога. Найкращий напад у цій грі - це... уникати бою. Правильно: спробуйте вбити кожного ворога, і незабаром усі боєприпаси закінчаться, залишаючи гравців беззахисними та приреченими в разі обов’язкових боїв. Натомість ретельне планування маршрутів, залучень є життєво важливим для збереження вільних ресурсів, коли вони справді важливі.
І все-таки справа доходить до того, що кожна зброя має гарне та різноманітне відчуття, у той час як вороги чудово реагують на постріли, у більшості випадків у зливі крові. Вороги значно сильніші, ніж більшість сучасних ігор того ж жанру, тому будьте обережні. Спочатку це може здатися мінусом... але як тільки ви зрозумієте концепцію гри, це стане її хорошою стороною.
У будь-якому випадку це непроста гра, і гравців навіть можуть змусити перезапустити гру, оскільки вони витрачають забагато ресурсів.Але як тільки його зрозуміють, це приносить неймовірне задоволення. Рівень виклику середній/високий.
Дивовижно. Двигун RE7, удосконалений ще більше, з безліччю сучасних ефектів, фільтрів і налаштувань, які можна налаштувати, а також високоякісними текстурами, моделями, анімацією та ефектами, створює одну чудову назву. Можливо, одна з ігор із найкращою графікою, враховуючи, що це ремейк.
Чудові навколишні звуки, ефекти та озвучка. Спрямовані звуки, а також бінауральне звучання для кращої реалістичності забезпечують чудову якість, що надзвичайно сприяє зануренню.
+ Неймовірний ремейк. Все було перероблено з нуля за допомогою двигуна RE7, що забезпечує першокласну якість графіки.
+ Дві паралельні історії: історія Клер і Леона.
+ Багато прихованих предметів, зброї та секретів, які можна знайти, а дослідження винагородить уважних і обережних гравців.
+ Справжній досвід старої школи у жанрі survival horror: гравцям потрібно бути надзвичайно консервативними щодо ресурсів і уникати битв, коли це можливо.
+ Різноманітні, складні ігрові ситуації, які зберігають досвід свіжим від початку до кінця.
+ Вищі складності створюють серйозні труднощі навіть для ветеранів жанру.
-Немає
RE2 — справді перлина старих часів, повернута до життя за допомогою сучасних технологій. Одна з найкращих перероблених версій, які я коли-небудь бачив на ринку, і справді варта кожної гривні.

Horizon Forbidden West — це бойовик із відкритим світом від третьої особи, який продовжує історію Horizon Zero Dawn. Світова біосфера руйнується, що може призвести до ще одного вимирання, і Элой має знайти штучний інтелект, щоб зцілити світ, тоді як деякі могутні лиходії мають інші плани.

Одним із найяскравіших аспектів Horizon Forbidden West є його захоплююче візуальне зображення та дивовижно продуманий світовий дизайн. Від пишних лісів до розлогих пустель і підводних пригод відкриває абсолютно новий вимір дослідження, дозволяючи гравцям занурюватися в глибини забутих руїн і відкривати стародавні таємниці, що ховаються під поверхнею. Плавання крізь яскраві коралові рифи та моторошні уламки кораблів додає відчуття дива й таємничості і без того великому світу Horizon Forbidden West із динамічними погодними системами та циклами день-ніч ще більше занурює гравців у цей захоплюючий світ.

Спираючись на багатий досвід першої гри, Horizon Forbidden West пропонує захоплюючу розповідь, яка захоплює гравців від початку до кінця. Подорож Элой, спрямована на розкриття таємниць минулого та протистояння новим загрозам, є одночасно епічною та глибоко особистою, завдяки добре розробленим персонажам і пам’ятним виступам, які оживляють історію.

Геймплей — захоплюючий, пропонуючи повне поєднання дослідження, бою та вирішення головоломок. Універсальний набір навичок і арсенал зброї Элой надають гравцям безліч можливостей для подолання викликів, чи то участь у напружених битвах проти страшних машин або навігація по підступній місцевості. Додавання нової механіки проходження, як-от підводне дослідження та можливість їздити верхи, додає освіжаючого шару глибини ігровому досвіду.

світ Забороненого Заходу величезний, і безперечно варто сповільнитися та дослідити його. Сядьте та візьміть на себе відповідальність, котли, побічні завдання, місця машин і бази повстанців є скрізь. А також нові поселення, де живуть, м’яко кажучи, цікаві люди. Одне дослідження займе у вас деякий час, але як тільки ви підніметеся в небо, вид стане просто вражаючим.

Саундтрек сам по собі є заворожуючою сумішшю племінних ритмів, нав’язливих мелодій та епічних оркестрових аранжувань. Від стародавніх руїн до напружених битв, музика занурює гравців у насичений світ гри, покращуючи кожну сцену її емоційною глибиною та кінематографічною якістю.

- Покращує першу гру майже в усіх аспектах
- Весела, захоплююча історія
- Чудовий розвиток другорядного персонажа та озвучка
- Світ не здається «мертвим», як багато інших ігор з відкритим світом, але вам також не потрібно проходити його більшу частину, якщо ви цього не хочете
- ви можете викликати свого скакуна з більшості місць у світі, і скакун скине здоров’я, а також телепортуватиметься, якщо потрібно, замість того, щоб бігти на далеку відстань.
- графіка безперечно найкраща якщо грати на максимальних налаштуваннях
- компіляція шейдерів майже ідеальна. замість того, щоб робити все це під час запуску, як TLOU або CoD, і займати годину, вони збирають лише те, що потрібно для найближчих сцен. він розподілений дуже добре, тому в ігровому процесі немає прогалин, які очікують компіляції шейдера (якщо тільки ваш ЦП не надто слабкий, у такому випадку ви, ймовірно, все одно не зможете запустити гру).
- завантаження здебільшого надшвидке, але у випадках, коли ви швидко зберігаєте під час чогось на кшталт випробування на полігоні, іноді це може тривати ненормально довго

- Ударна гра підтасована, і штучний інтелект постійно стрибає туди-сюди, змушуючи вас рухатися та програвати. Я очистив решту лише тому, що мав фігуру з 10 очками, яка в основному неперевершена.
- Механіка скелелазіння дуже обмежена і більше заважає, і дратує за відчуттями, ніж допомагає досліджувати світ.
- З гри остаточно вирізали нелінійність і вибори, діалогова система — тепер вона потрібна лише для того, щоб вибирати, про подробиці якої теми розпитати, і не більше.
- Головна героїня, як і антагоністи гри, не мають глибини характерів і мало чим запам'ятовуються, чим псують загальне враження від сюжету.
- Деякі аспекти управління:ГГ завжди недолітає в стрибку, перестрибує необхідний виступ. У результаті – падіння/смерть. хочеш зістрибнути з птаха під час польоту та включити парашут? Фіг тобі – чіпляйся назад за птаха гаком. І ці процеси викликають конвульсії мозку гравця.

Horizon Forbidden West — це стрибок у покоління та амбітне продовження пригод Элой, яке перевершує свого попередника в усіх сферах. Однак, незважаючи на те, що все йде на його користь, він якимось чином потрапляє в пастку в навислій тіні Horizon Zero Dawn.

Resident Evil 4 Remake
Той самий всесвіт ігор який можна перепроходити по 100 разів з насолодою і відкриваючи всі ачивки.
Дуже динамічна гра та цікава своїм сюжетом. Вона ідеальна і я раджу кожному поринути у цей всесвіт.
Графіка
Та ж графіка і двигун, що в Village, яка, що тоді, що зараз виглядає чудово.
Графіка з того часу не дуже змінилася, хіба що додали більше деталей.
І в поєднанні з цим, оптимізація теж на дуже хорошому рівні.
Сюжет
Сюжет відчувається як серіал, де з кожним розділом стає все цікавіше.
Так само потрібно знайти Ешлі і надалі з'ясувати, що сталося з місцевими.
За тим, що відбувається, цікаво спостерігати через добре прописаний сценарій,
і харизматичних персонажів, один Леон з його підколками чого вартий.
На роль Ешлі підібрали дуже привабливу дівчину і тут вона стала більш витонченою, порівняно з оригіналом.
Луїс так само став більш виразним і тепер він бере роль супутника в одному з розділів (Що було відомо ще з трейлерів. Не спойлер).
Ну а Ада, вона так само прекрасна, як і завжди, яка тепер з'являється навіть частіше, ніж раніше, заодно одягли її по сезону.
Головні боси все ті ж, що й були, змінили зовні, хіба що Рамона Салазара, але сам персонаж все такий же зарозумілий.
Так, у грі відносно мало нового контенту, але в даному випадку це швидше добре, ніж погано.
Тому що цим же розробник догоджає фанатам, які звикли до оригінальної частини та її складності
(Ставим Хардкор Професіонал і отримуємо вишукане задоволення) і через зручніше управління та деякі спрощення, приваблює так само і нову аудиторію.
Як результат, можу сказати, що все, що було і так добре, стало добре, а таких поганих моментів я собі і не помітив.
Вкрай позитивні відгуки у ремейку не просто так, це дійсно шикарна гра та шикарний ремейк. Гра року не обговорюється.
10\10

Uncharted 4 чудова у всіх відносинах пригодницька гра.

Графіка: Графіка у грі шикарна,і при включенні всього на ультра, а також дод.
функцій для кращого освітлення, складається відчуття, що взагалі дивишся якийсь фільм,
а гуляючи мальовничими локаціями постійно хочеться зробити скріншот.
Сюжет: Сюжет як частини з Дрейком, так і з Хлоєю досить схожий на інші частини цієї
серії ігор, є якийсь скарб, є Головний Герой зі своєю командою, а також є
Головний Ворог, який прагне випередити нас і привласнити собі все добро . Але, найголовніше
тут подача, вона тут шикарна, думаю, досить складно якось зіпсувати гру, яку
технічно вже неодноразово довели до ідеалу з моменту виходу, а для ПК завезли ще й покращену графіку.
Геймлей: Якихось супер несподіванок від гри чекати не варто, все, що треба буде робити -
це стріляти і вирішувати простенькі головоломки, але знову ж таки, графіка та постійні жарти від
Героя чи його компаньйонів, якісь цікаві записки та замальовки від Нейта чи
мальовничі місця для фотографій від Хлої, все це цікаво шукати, читати та слухати,
тим самим це розбавляє досить простий геймлей (принаймні особисто для мене).
Підсумок:Uncharted 4: A Thief's End - прекрасне завершення серії та загалом дуже приємна гра,
в якій грамотно поєднуються: дослідження локацій, бойові сегменти та приємно прописані персонажі.
Так хімія між ними добре прописана.