S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl – це саме та гра, на яку я чекав роками. Як великий фанат оригінальної трилогії, можу сказати, що ця частина зберегла знайомий дух, але принесла багато нового.

Спершу – атмосфера. Той самий занедбаний і тривожний Чорнобиль, але тепер виглядає ще реалістичніше завдяки неймовірній графіці. Локації настільки деталізовані, що іноді я просто зупинявся, щоб помилуватися краєвидами – навіть якщо мене при цьому хтось міг з'їсти.

Геймплей теж порадував. Постійно треба щось обдумувати: як обійти аномалії, куди йти далі, чи варто ризикувати заради артефакту. Іноді кожен патрон на рахунку, і це додає напруги. До речі, мутанти стали ще небезпечнішими, а угрупування – хитрішими. Дуже сподобалося, що вибір у діалогах справді впливає на події, хоч і не завжди очевидно.

А тепер трохи ложки дьогтю. Технічні баги. Так, іноді NPC поводяться дивно, а оптимізація поки що кульгає. Але я впевнений, що це питання часу – розробники активно працюють над патчами.

S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl – це саме та гра, на яку я чекав роками. Як великий фанат оригінальної трилогії, можу сказати, що ця частина зберегла знайомий дух, але принесла багато нового. Спершу – атмосфера. Той самий занедбаний і тривожний Чорнобиль, але тепер виглядає ще реалістичніше завдяки неймовірній графіці. Локації настільки деталізовані, що іноді я просто зупинявся, щоб помилуватися краєвидами – навіть якщо мене при цьому хтось міг з'їсти. Геймплей теж порадував. Постійно треба щось обдумувати: як обійти аномалії, куди йти далі, чи варто ризикувати заради артефакту. Іноді кожен патрон на рахунку, і це додає напруги. До речі, мутанти стали ще небезпечнішими, а угрупування – хитрішими. Дуже сподобалося, що вибір у діалогах справді впливає на події, хоч і не завжди очевидно. А тепер трохи ложки дьогтю. Технічні баги. Так, іноді NPC поводяться дивно, а оптимізація поки що кульгає. Але я впевнений, що це питання часу – розробники активно працюють над патчами.