Скажу відверто, що мої перші враження були доволі скептичними. Хоч гра одразу і накидує яскраві кольори та незрозумілі... ну, майже все там незрозуміло, куди не глянь. Та якось усе виглядає наче зроблена на колінках гра, де зібрали випадкові текстури і отримали аби що.

Таке відчуття протрималось десь першу годину. Потім через ще дві години я почав розуміти що і де шукати, як з ким говорити та що взагалі треба робити. Щоб десь на десятій годині я розумів, що і сам хочу жити на цьому острові. Бо це — неймовірно.

Перш за все, у гри дуже незвична атмосфера та дизайн. Хаос кольорів підкріплюється музикою, різноманітними персонажами та взагалі історією всесвіту. І чим більше гравець бачить, тим більше воно збирається у реалістичну картину якогось артхаусу. Всі деталі працюють разом та створюють цікавий досвід не типової атмосфери. До купи додається вельми цікавий сюжет, де нам потрібно знайти вбивцю. Ми можемо знаходити докази та спілкуватись з жителями острова, на якому усі щось приховують. Ціль — зібрати діло та прийти до суду, де вирішиться доля когось з персонажів. І це мабуть найкраще відчуття закінченості, коли останні хвилин тридцять йде дискусія та показуються докази, розбиваються алібі та з’являється нова інформація. У кінці було сумно закінчувати гру, бо світ який здавався таким чужим та незвичним, з часом стає своїм і рідним.

Геймплейно це звичайний симулятор ходьби з пошуком секретів та розмовами з іншими персонажами. Нас ніхто не підганяє, нікуди не змушує йти. Цілий острів відкритий перед нами, де на кожному куточку захована чиясь таємниця. І хоч гра позиціонує нас як детектива, але у гравця не багато можливостей повпливати на хід слідчих дій. Чим більше відповідей ми знайдемо та чим більше людей опитаємо — тим більше інформації отримаємо перед судом. Саме там гравець вже може обрати підозрюваного, базуючись на зібраній інформації. Тому пилососити острів — це вірна ідея, щоб зробити правильний вибір у фіналі та підкріпити свою заяву.

Загалом гра мені сподобалась та я був приємно здивований. Десяток годин пролетіли непомітно, історія цікава та непередбачувана. До останнього я намагався зрозуміти, хто каже правду, а хто тільки бреше. І це круто, не жалкую витраченого часу та рекомендую усім спробувати — бо гра проста та допомагає розслабитись і нікуди не поспішати.