☢️ Зона не відпускає — я просто хотів артефакт, а знайшов сенс життя ☢️

✅ Зайшов за артефактом — залишився на борщ і філософську бесіду з псевдособакою
✅ Гра починається з того, що ти думаєш: “та я розберусь”
→ Через 15 хвилин: стоїш у болоті, без патронів, з 2% здоров’я, дивишся на небо й чекаєш викидку як обіймів
✅ Зустрів контролера → втік
→ Він теж втік
→ Не знаю, хто з нас страшніший

🎸 Рандомні моменти, які змусили мене любити гру:
– Грав на гітарі біля багаття, поки позаду мене когось з’їдав кровосос
– Торгувався за консерву як за золото
– Випив водку, щоб не померти від радіації (схоже на вечір в гуртожитку)
– Знайшов артефакт → помер у аномалії → повторив 5 разів
– Назвав свого напарника “Серйога” і більше не відчуваю себе самотнім

👎 Мінуси:
– Занадто атмосферно. Почав відповідати “Та норм” на все в реальному житті
– Іноді граєш, іноді Зона грає з тобою
– Котлети в барі виглядають краще, ніж ті, що в їдальні

💬 “Іди звідси, сталкер”
Ні, друже. Я тут, щоб вижити, рятувати світ і підтримати

Фіналка:
S.T.A.L.K.E.R. 2 — це не просто гра. Це якби Skyrim, Metro і Хардбас злились під Києвом.
Тут страшно, весело, і як вдома.
Гра для справжніх. Гра для тих, хто знає, що “болото” — це стан душі.

10/10
Слава Зоні. Слава Україні
💛💙