Наслухавшись критики та ниття з приводу останньої (сподіваюсь що поки що) Мафії, все ж таки пройшов гру сам. І мені сподобалось. Репетативність геймплею не напружує. Особливо у порівнянні із сінгловими дрочильнями які випускають зараз. Так, баги є, але вони некритичні та вирішуються завантаженням чекпоінта. До того ж за 75 годин гри я зустрів багів та глітчів суттєво менше ніж у іграх Бесезди.

Сюжет нарешті відійшов від структури попередніх частин (простий хлопчина потрапляє до мафії, підіймається вгору за ієрархією, розчаровується, намагається втекти, жорна перемелюють). Так це все ще звичайна історія про помсту, але з антипартизанським підходом ЦРУ до зачищення організації та руйнування її фундаменту задля подальшого колапсу.
Расове питання було підняте адекватно та достовірно тому персонажам дійсно співпереживав та відчував моральне задоволення знищуючи расистів. Особливо здивувало те, що підіймається не лише питання дискримінації чорношкірих, але груп мігрантів за етнічною приналежністю взагалі.

На ринку дуже небагато ігор, що розкривають не лише В'єтнамську війну, а усі шестидесяті із їх шпигунськими протистояннями, ядерними кризами та проксі війнами. Іще менше ігор, де можна ганяти по містам Луізіани та байу на маслкарах під їбейший музон та мочити расистів разом із бандитами. Атмосферу 60х у цій грі можна жерти ложками.

Так, гра неідеальна. Так, у гри є проблеми. Але дайте їй шанс.

Наслухавшись критики та ниття з приводу останньої (сподіваюсь що поки що) Мафії, все ж таки пройшов гру сам. І мені сподобалось. Репетативність геймплею не напружує. Особливо у порівнянні із сінгловими дрочильнями які випускають зараз. Так, баги є, але вони некритичні та вирішуються завантаженням чекпоінта. До того ж за 75 годин гри я зустрів багів та глітчів суттєво менше ніж у іграх Бесезди. Сюжет нарешті відійшов від структури попередніх частин (простий хлопчина потрапляє до мафії, підіймається вгору за ієрархією, розчаровується, намагається втекти, жорна перемелюють). Так це все ще звичайна історія про помсту, але з антипартизанським підходом ЦРУ до зачищення організації та руйнування її фундаменту задля подальшого колапсу. Расове питання було підняте адекватно та достовірно тому персонажам дійсно співпереживав та відчував моральне задоволення знищуючи расистів. Особливо здивувало те, що підіймається не лише питання дискримінації чорношкірих, але груп мігрантів за етнічною приналежністю взагалі. На ринку дуже небагато ігор, що розкривають не лише В'єтнамську війну, а усі шестидесяті із їх шпигунськими протистояннями, ядерними кризами та проксі війнами. Іще менше ігор, де можна ганяти по містам Луізіани та байу на маслкарах під їбейший музон та мочити расистів разом із бандитами. Атмосферу 60х у цій грі можна жерти ложками. Так, гра неідеальна. Так, у гри є проблеми. Але дайте їй шанс.