FIRUIN 最近的評論

Речення вище описує абсолютно все в цій грі. Окрім того, що ця гра - типой платформер.

Цей інді проект вкрай короткий, в порівняні із типовими сучасними іграм - його можна запросто завершити усього за 3 години. Втім, тут є як досягнення, так і внутрішньо ігрові секрети, що натякають на перегравання певних рівніх по кілька разів - для відточення майстерності та просто на час.

Гра доволі проста у всіх аспектах - історія, ігромеханіки та їх розуміння. І лише під кінець воно формує відчутну складність. Комусь таке навряд чи сподобається, але хіба можна вимагати більшого від "історії на ніч"?

І хоча Infinite пропонує багато нових елементів, у порівняні із Bioshock 2, в загалом виникає ще більше сумнівних рішень, ніж у попередніх двух іграх.

Певен, що для багатьох шанувальників, знайомство із серією Bioshock розпочалось саме із третьої гри, в результаті чого воно пішло по тій ж стежці, що і Dark Souls 3 - заробила купу нових шанувальників, які автоматично охрестили її "накращою грою в серії".

Але варто зауважити на певні недоліки гри:
— Система щита перетворила переформатувала "тактику танкування" із попередніх двух ігор в типову Call of Duty. В поганому сенсі цього слова.
— Як і у все то ї ж Call of Duty, збройний арсенал скоротився до двох одиниць. Хочеш щось інше, ситуативне - шукай.
— Як і у все то ї ж Call of Duty, з'явились чітко виражені "місця перестрілок".
— І хоча Елізабет - вкрай милий та корисний персонаж, однак її постійна допомога збиває темп відчутів бою.
— Абсолютно кончене доповнення-тир, особливо для тих, хто хоче пройти гру на 100%. Якщо коротко: «Lasciate ogne speranza, voi ch’entrate»
— Режим складності «1999» робить проходження максимально близьким до "типу Call of Duty". Але воно тойо треба?

Чи псують результативну оцінку такі відчутні недоліки? Аж ніяк.

— Сюжетна складова гри на рівні першого Bioshock (тобто ШЕДЕВР)
— Ігромеханічно стрілянина відчувається більш сучасно (на відміну від доволі застарілого типу в перших двух іграх, що були на зразок Half-Life)
— Цікава спроба видозмінити плазміди солі, особливо додавши заряджену версію
— Сюжетне доповнення гри - на рівні доповнення «Minervas Den» в Bioshock 2 (тобто - ШЕДЕВР)

Із такими аргументами можна запросто закрити очі на те, що геймплейно гра виглядає як "типова Call of Duty". Втім якщо ви мисливець за досягненнями - тримайтесь...

Усі тезиси стосовно ремастеру першого Bioshock можуть бути використані для опису ремастеру другої частини - покращена візуальна частина та технічне виконання для запуску на сучасних пристроях.

І на відміну від попередньої гри серії, гра не звучить як перша частина Half-Life (технічно застаріло). В купі із новими ігровими можливостями, механіками та єдиним (зате яким!) доповненням - багато гравців вважають саме Bioshock 2 найкращою грою в серії. І не безпідставно.

У порівняні із оригіналом гравцеві пропонується дещо покращене освітлення, деталізація, нативна підтримка сучасних систем тощо. І жодних геймплейних змін, що з одного боку добре, а з іншого - хотілось би виправлення деяких застарілих елементів.

Єдине, із чим не впорались розробники при створенні ремастеру - це аудіо супровід. За виключенням голосових записів та відповідних трансляцій, звуки будь-чого із решти звучать вкрай невміло та застаріло. Це стосується як голосу маленьких сестричок (якістю ніби із першого Half-Life), так і решти звуків, які додатково дуже жорстко компресуються.

Втім, все решта у грі на високому або найвищому рівні, тому ця ложка дьогтю в бочці меду не сильно псує насолоду від гри. Тим паче, якщо у вас є бажання експериментувати на ходу, використовуючи ігрові можливості.

№1 — Російський видавець My.Games
My.Games - це нова назва компанії "Игры Mail.Ru", що досі являється частиною "Mail.Ru Grop" (нині називається VK).

Вже сама репутація цього видавця прекрасно відома гравцям на пострадянському просторі. Це як мінімум. Як максимум - компанія своїми податками фінансує заодно і російські війська.

№2 — ЗБТ/ОБТ

Розробники обіцяли перевести гру в F2P ОБТ вже в березні 2022, але щось пішло не так. Цілком можливо, таке рішення було прийнято і в тому числі через повторне вторгнення Росії в Україну 24 лютого. А може і ні - простору для спекуляцій достатньо.

№3 — Недороблена гра

Зате в ній після "переходу" точно буде і внутрішньоігровий магазин, і батлпас, і платні набори як в Call of Duty. При цьому в грі досі немає тренування (при тому що в клієнті воно є) або якогось іншого контенту, окрім того, що було від першого релізу гри в 2018. При цьому гра не здатна балансувати поміж аркадністю, та хардкорністю. Через що не догодить ні одній, ні другій аудиторії.

Стилізований селшейдинг позволяє комфортно сприймати графіку навіть сьогодні...
Але це ЄДИНА перевага цієї гри.

- Візуально дуелі теж неймовірні, але вкрай прості.
- Як вигладає паркур - супер, але через "відкритість" світу тут буде дуже багато бектрекінгу
- Бектрекінг необхідний через особливу "прокачку" із відкриттям нових плит

Якщо позбутись усього ґрінду, то гра проходитиметься за 5-6 годин, але через необхідність збирати ці хмарки світла, вона розтягується ще на 2-3 години чисто заради збору хмаринок. І це багатьох гравців дуже дратує.

Історії, як такої, немає. Є лише взаємодія із персонажами і тут вона більш тактильна, ніж у значної частини ігор в принципі. Бо крім принца та Еліки, є лише 2 персонажі, сумарний час появи яких - ~10-15 хвилин.

Незважаючи на те, що у цієї гри доволі відкритий кінець, існує і продовження... Але ви його не отримаєте, бо воно вийшло тільки для Xbox 360 та Playstation 3.

Для мене ця гра по емоціям переважила її дуже відчутні недоліки, а тому я можу її порекомендувати тим, кого не сильно турбує специфічний дизайн. Але як сама ГРА (від слова "грати") - це вкрай прохідний проект.

Гра, безумовно, дуже велика і майже в кожній її частині щось да є: приховане підземелля, відповідний бос, секретна зброя, заклинання тощо.

І жодних сюжетних маркерів або ще чогось - в самій грі ніхто не буде вказувати, куди можна йти, куди не можна, варто чи не варто. А тому загубитись тут вкрай просто, що відповідно розтягне час проходження.

Гра позбавлена усіх типічних елементів "типового Open World західного типу" - левели ворогів та регіонів, відповідний автолевелінг, купа позначок на інтерфейсові, хлам різного кольору по різному виду "рідкісності" і, звісно ж, внутрішньоігровий магазин із т.з. "прискорювачами прогресу".

Втім, якщо ви грали в трилогію Dark Souls, то не думайте, що Elden Ring = Dark Souls 4 (або точніш Dark Souls II-2) із його перевагами і недоліками. Вважайте, що як умовне поєднання усіх минулих напрацювань "From Software" - від Demon's Souls до Sekiro - в якій найкращі елементи були помножені на 5. А найгірші та найбільш токсичні геймдизайнерські рішення - помножені на 3.

І хоча я витратив на гру 150 годин, я все ще не осягнув її на 100% - лишається кілька кінцівок, а також NG+,в якій можна отримати певні нагороди (бо навіть на NG не вистачає моментів для дублікатів необхідного).

Мій огляд на те, що НЕ ТАК із Elden Ring (із українськими субтитрами)

1. Необхідність скачувати/авторизуватись через Uplay
2. Занадто передбачуваний сюжет
3. Бойова частина не вражає
4. Дуже тягуче управління персонажем, як результат - часто той діє/стрибає не те, що вимагає гравець
5. Дуже токсичний паркур - необхідність постійно утримувати по кілька кнопок водночас для правильної послідовності дій
6. Прокачка персонажа та уміннь
7. Передфінальний паркур
8. Фінальний босфайт


1. Візуальна частина все ще виглядає непогано
2. Додаткові режими, що доступні після проходження гри (але те, що вони доступні лише після завершення - радше в недоліки)

• Українська локалізація для Eternal Card Game

Також, якщо ви бачите, що я в цю гру награв 2000 годин і досі чомусь рекомендую її - отже, в ній щось таки є цікавого.

Survarium - це спроба колишніх розробників «Stalker» після відміни сиквелу «Stalker» створити гру, схожу на «Stalker» для фанатів «Stalker».

Чи не забагато слова «Stalker» в одному реченні? Питання риторичне.

За багато років розробники не реалізували більшість обіцянок, даних на початку релізу бета-версії гри у 2014-ому році, через що довіри до нього майже не було.

А наявний контент викликав дуже різноманітні враження:
- розділи по рівнях
- клани, загони та решта "типу соціальних елементів"
- забагато RPG елементів із можливістю посилювати: зброю, 7 типів спорядження, різними видами патронів, десятки видів прицілів, планок і тощо для крафтової системи
- "ватність" персонажу, що не позволяє робити дві дії водночас
- вкрай сумнівний левелдизайн мап, що вкритий густою рослинністю, що зрідка супроводжується гігантизмом
- виправдана недовіра до донатних елементів в F2P-грі

А тому питання смерті проекту - це лише питання часу. А про те, що гра навіть не вийде із дочасного доступу - вже ніхто не сумнівався.

Відеоогляд із україномовного каналу FIRUIN