Мало не дропнув гру на першій місії!

Стелс. Ненавиджу стелс. Якби він хоча б якийсь цікавий і оригінальний був, та ні. Заходиш в кімнату - там робот, його треба обійти і відключити. В наступній кімнаті є 2 таких роботи. В третій - 5 роботів і 2 собаки. Потім ще 2 роботи і собака. Потім ще робот... Потім ще 2... Потім ще кілька таких кімнат... Душно піздєц! Чисто теоретично їх можна завалити з кулемета, але це надто довго і боляче. Відчувається цей рівень як знущання з гравців, які прийшли сюди постріляти. Коротше кажучи, знайомство з грою не задалось!

Катсцен, постановочних моментів і сюжету тут в рази менше ніж в оригінальній грі...

Але!

Це досі Вульфенштейн! З приємною стрільбою, купою не самих тупих противників, хорошим саунддизайном і драйвовим геймплеєм.

Друга половина гри взагалі чудова. Локації колоритні, вбивати зомбінациків ше приємніше ніж просто нациків і робонациків.

Фінальний бос - срань ше та, звичайно, як і в першій грі, але мб то просто я такий вибагливий казуал)

Приквел вийшов неоднозначний, з всратим початком, але він точно вартий уваги і поганим його не назвеш.

If your looking for the best Wolfenstein series experience then I would very much consider The Old Blood before The New Order because of it being a prequel and the events in this game answered a couple questions I had in regards to the timeline and certain people that I had when I played The New Order first in the series lineup.

- Combat is pretty similar with minor differences but nothing that jumps out to me.

- Story is well done, at first I wasn't sure how zombies/ paranormal vibe would fit, but upon playing it, it grew on me making me a fan.

- Characters are pretty similar with better backstory to some, but I did feel a couple characters deserved a little more time in the story, but the short time they had, they made a fair impact on the story.

- Weapons were really fun to use, new ones were introduced and fit so well in many situations giving the player options on how to handle areas/ levels

- Challenges were introduced and to me personally it can be a grind if your going for achievements but can also be fun, they're areas right from the story line even right down to the situations within the story making them familiar when you decide to try the challenges out.

Що може бути крутіше, аніж вбивати нацистів у Вульфенштейні? Правильно, тільки повернення Бі Джея Бласковіча до замку Вульфенштейн та вбивства зомбі-нацистів! Усе це є в Old Blood, який на додачу можливо пройти з українською локалізацією, якщо ви трошечки напружитеся встановити чудового українізатора. На жаль, офіційної підтримки української локалізації розробники не завезли, що є мінусом в їх карму.