Install Steam
login
|
language
简体中文 (Simplified Chinese)
繁體中文 (Traditional Chinese)
日本語 (Japanese)
한국어 (Korean)
ไทย (Thai)
Български (Bulgarian)
Čeština (Czech)
Dansk (Danish)
Deutsch (German)
Español - España (Spanish - Spain)
Español - Latinoamérica (Spanish - Latin America)
Ελληνικά (Greek)
Français (French)
Italiano (Italian)
Bahasa Indonesia (Indonesian)
Magyar (Hungarian)
Nederlands (Dutch)
Norsk (Norwegian)
Polski (Polish)
Português (Portuguese - Portugal)
Português - Brasil (Portuguese - Brazil)
Română (Romanian)
Русский (Russian)
Suomi (Finnish)
Svenska (Swedish)
Türkçe (Turkish)
Tiếng Việt (Vietnamese)
Українська (Ukrainian)
Report a translation problem
Не дивлячись на всі страждання, які принесла мені ця гра - згадую я її з любов'ю
В нього навіть є крутий брат близнюк, в крутих сонцезахисних окулярах!
Ну от як так можна...
Swansong ще не дивився. На текстові новели, моєї англійської рівня третього класу не вистачить. Coteries of New York - не дуже сподобалась. Shadows of New York була непоганою, але це все.
Якщо маєте міцні нерви, то спробуйте Redemption... Як раз вийшла 24 роки тому.
Курво, її теж треба перепройти.
але мене в 24 році в таке грати не пре
Співчуваю.
так, але swansong непогана. а ще є візуальні і текстові новели, досить хороші
можливо, але мені не подобається градус об'єктивізації жіночих тіл в грі. це буквально з самого початку видно, як тільки в першій катсцені з'являється напівоголена вампірка. в той час як чоловіки всі вдіті сидять, не говорячи вже про те, що бармен в клубі, а також охоронець біля музею (це те, що я запам'ятала), досить огидні самі по собі і повні. а в клубі навіть нема жодного чоловіка на вибір, щоб вкусити, лише 2 жінки. очевидно, що гра робилася в інший час і на іншу аудиторію, але мене в 24 році в таке грати не пре