Відьмак? Ні. Гвінт? Можливо.

У центрі сюжету не класичний Геральд, як ми всі звикли, а жінка, монарх, королева Рівії та Лірії Мева. Сильна жінка, яка бере меч та слово, аби протистояти навалі нільфів, коли вся північ схилила коліні.
Сюжет поданий у вигляді коротких статичних коміксів та діалогів із зображеннями персонажів. Але сам сюжет більше як фансервіс для прихильників книг та ігор. Боротьба Меви розділена на декілька актів, в кожному з яких ми можемо збирати ресурси, секрети, союзників, що сильно впливатиме на подальший геймплей та кінцівку гри.

Карти кожного з рівнів дуже великі, тому є вказівники, як у третій грі про пригоди Геральта "Дикий гін", що допоже вам не витрачати часу на біганину, якщо ви щось забудете.

В грі є система загадок, яка допоможе вам отмати екслюзивні картки, або ресурси. Хочу зауважити, що за усю гру, ви не знайдете загадок які повторюються.

Навчання проходить дуже швидко, буквально в 2 кліки, але є велике АЛЕ — Thronebreaker часто забуває пояснити важливі тактичні можливості, залишаючи вас на самоті і змушуючи читати та вивчати здібності карт та самостійно пробувати різні комбінації та позиції. Більш того, фокусування на шахових завданнях зводить нанівець застосування багатьох технік у майбутніх розрахованих на багато користувачів битвах.

Битви проходять шляхом гри в гвінт (багато в чому відрізняється від звичного гвінта в відьмаку, та онлайн гри гвінт). Боротьба поділяється на 2 типи:

- швидка, що йде 1 раунд;

- звичайна, що йде в 2раунди перемоги.

Збереження. це питання найболючіше для мене і думаю для багатьох гравців теж. Чому? Гра зберігається у 2 типи:

- збереження початку рівня;

- автозбереження.

У чому тут біль? Якщо ви зробили дію, про яку потім пожалкували, ви не можете її відмінити. Щоб зробити той вібір який ви хотіли, вам буквально доведеться перепроходити все наново. Якщо ви йдете тільки по сюжету, то тут не має проблем. Але якщо ви перфекціоніст як і я, проходивши 1 карту 5годин або більше, то ваші нерви ця гра не пожаліє.

Система виборів, то головний біль номер два та те що втримає вас у грі багато годин. Складно сказати, що може довести вас до нервового зриву більше: збереження чи вибори. Кожний вибір в грі має свії наслідок. Якщо в и йдете тільки по сюжету, то ви багато пропускаєте, тому не зможете оцінити всю картину повністю. Почну з компаньйонів, то дуже прискіпливі курки, які буквально підуть від вас якщо ви зробите або скажите хоч щось, що їм не подобається. Взяти хоча б Ейка з Денеслі, коли постає вибір на вбивство розумного монстра, якого підставии, але його вина теж є і ви вибираєте не вбивати, то Ейк (трясця, хвора курка) скаже, що ващі дороги розходяться. Або взяти Райлу, яка ненавидить ельфів та хоче вирізати їх усіх до єдиного за те, що вона на чверть ельфка. Ця жінка просто кидає вас за те, що ви не хочете вирізати нелюдей на всі боки. Вибори міні квестів. То моя особиста любов, бо вони зроблені неймовірно. Наприклад міні вибір, коли ви вирішуєте врятувати ельфа від селян, які кажуть, що він шпигун нільфів. Ви можете або врятувати, врятувати і прийняти до себе, чи віддати на самосуд. Краса в тому, що він насправді шпигун і якщо ви приймете його до себе, то через час почнете помічати, що ваша армія рідіє, через те, щщо шпигун отріїв вашу воду. Або ви можете врятувати і відпустити, ваша армія буде ціла, а деякі ельфи будуть до вас меньш негативно ставитися.

Локалізацая. Я граю польскою мовою, бо вона схожа на українську, але хотілось б мати можливість грати рідною мовою. Якщо ви не бажаєте грати російською, та не знаєте англійську, то польска гарний вибір, бо і на слух і в написанні зрузоміло все на 85 відсотків.

Чи варто купувати? Так. За такі невеликі гроші ви отримуєте якісний продукт, без багів, з глибоким сюжетом, та цікавою механікаю гри. Якщо ви купуєте гру для колекції гри від студії чи колекції відьмацької саги, то ця гра не для вас.