Діло було в сорок первому році
мені було тоді тринадцять років.
Виходю, бл* на**й, з хати
Дивлю на город, бл*дь - німців куча, повно-повно бл*дь
Я ж, бл*дь, взуваю, на**й, свої кирзові чоботи,
шнурки пиз*илиньк, завязав на три банти, бл*дь!
Біжу, на**й.
Стріляють бл*ть!
Снігу по коліна, кукуруза, бл*ть, в мене така зелена аху*нна була, а вони її вирвали на**й з коріннями, бл*ть, гандони йобані!
Та то ху**я!
Я ж, бл*ть, одбивався-одбивався, та й думаю, ну його на**й! Сь*бався за коньом, беру коня, бл*ть, сідаю на нього.
В мене ножик маленький є, сів на коня та й їду.
Махав тим ножом, махав... Не повезло!
Єб*нув - коньові голову відрубав!
Зліз на**й з того коня. Бачу - піз*а! Повзе один на**й, на мене прямо!
Я йому тіки каску на очі пиз*илиньк! Ховфана як дав... ну пиз*а карочє, очі повистрелювали, каску погнуло, руки-ноги повідривало...
Шо робити?!
Тут ше толпа вилазе, на**й... Я тіки гля, бл*ть, пулімьот з кармана достав, два патрона, бл*ть, з рюкзака - пиз*ик, і та-та-та-та-та як начав, минут двадцять строчив тамо,бл*дь...
Ну всьо, отак