Мої друзі їхали плацкартом в селятин, і абсолютно випадково побачили цього хлопця. Вразила його простота. Навіть постіль не брав: спав на брудному матраці. Усім вагоном скинулись йому на чай, а він усміхнувся щиро, надпив, а цукор сховав у кишеню піджака. Дениса Андроника пригощу, каже.