Інсталювати Steam
увійти
|
мова
简体中文 (спрощена китайська)
繁體中文 (традиційна китайська)
日本語 (японська)
한국어 (корейська)
ไทย (тайська)
Български (болгарська)
Čeština (чеська)
Dansk (данська)
Deutsch (німецька)
English (англійська)
Español - España (іспанська — Іспанія)
Español - Latinoamérica (іспанська — Латинська Америка)
Ελληνικά (грецька)
Français (французька)
Italiano (італійська)
Bahasa Indonesia (індонезійська)
Magyar (угорська)
Nederlands (нідерландська)
Norsk (норвезька)
Polski (польська)
Português (португальська — Португалія)
Português - Brasil (португальська — Бразилія)
Română (румунська)
Русский (російська)
Suomi (фінська)
Svenska (шведська)
Türkçe (турецька)
Tiếng Việt (в’єтнамська)
Повідомити про проблему з перекладом
CORO
Somos libres, seámoslo siempre,
y antes niegue sus luces el sol,
que faltemos al voto solemne
que la patria al Eterno elevó.
ESTROFAS
Largo tiempo el peruano oprimido la ominosa cadena
arrastró; condenado a cruel servidumbre largo tiempo en silencio
gimió. Mas apenas el grito sagrado !Libertad! en sus costas se
oyó, la indolencia de esclavo sacude, la humillada cerviz levantó.
Ya el estruendo de broncas cadenas que escuchamos tres siglos
de horror, de los libres al grito sagrado que oyó atónito el mundo,
cesó. Por doquier San Martín inflamado, libertad, libertad,
pronunció, y meciendo su base los Andes la anunciaron, también,
a una voz.