Senaste recensioner av Григір Мажименко

Love Rhythm - це суміш візуальної новели з ритм грою. Основна гра розповідає вам історію стосунків з чотирма(по суті п'ятьма) дівчатами. Кожна з дівчат має чотири розділи історії, котрі стають доступними після підняття рівня зацікавленості дівчини. Це досягається за допомогою діалогів, як у самих історіях так і між ними, а також за допомогою подарунків. Історії доволі не погані, вони цікаві та відрізняються одна від одної. Гра має приємний візуал, як самого меню, персонаж(-ів/ок) так і відвертих сцен. До речі про відверті сцени. Вони з'являються у галереї після завершення чотирьох розділів історії з дівчиною. Зроблені доволі добре, мають гарну мальовку, анімації, та озвучення. Озвучення, до речі, є і у історіях також.

Отож про візульну частину розповів, тепер про ритм частину. Гра має 16 основних пісень, кожна з котрих стає доступною після проходження одного розділу історії з дівчиною. Ігролад у стилі піаніно(не знаю як цей режим гри правильно називається) або ж Osu!Mania на 5 та 7 кнопок. Тут вже починають вилазити мінуси, адже деякі ноти іноді розташовані не в ритм. Багато хто писав про це у відгуках/обговореннях і я теж це помітив, але мені це не так кидалося у очі, тому сильно на це не жаліюсь, хоча для ритм гри це доволі критичний недолік. Також у гри велика прірва між рівнями складності, нормальний рівень можна вважати складним. Тому якщо будете грати рекомендую грати на легкому, адже нормальний після двох перших пісень починає набирати оберти і робить проходження гри випробовуванням. Можливо якщо ви грали у подібні ігри вам буде легше, але я, зі схожого, грав тільки зовсім трохи у Osu!Mania.

Не дивлячись на мінуси, гра все одно грається доволі приємно, має гарний візуал, непогані пісні та цікаві сюжетні історії. Проблему з нотами, гадаю можна вирішити за допомогою налаштування офсету, яке додали у нещодавньому оновленні. До того ж розробники реагували на відгуки про проблеми та показували бажання виправити все, що не так зроблено. Саме тому, думаю ці проблеми з нотами не так відчуваються зараз, як це було раніше. У доповненні взагалі покращення було дуже помітним. Отже за 74 гривні це дуже хороша гра, яку я б рекомендував спробувати, якщо вам подобаються ці два жанри або хоча б один з них. Мені в першу чергу, гра була цікава як ритм гра, але елементи візуальної новели теж зробили свою справу та залишили позитивні враження від гри.

Найкращий мк. Або принаймні один з найкращих

Для свого часу гра була просто неймовірна, чого вартий тільки вид від першої особи з автомобіля. Графічно гра класна, адже навіть на низьких або середніх налаштуваннях виглядає гарно та дає можливість потрапити на різні впізнавані треки з реального життя. З точки зору ігроладу гра теж на висоті. Автівки керуються чудово і тут насправді не зрозуміло, адже гра ніби позиціонувала себе як авто симулятор, а з іншого боку вважається аркадними перегонами. Не дивлячись на те, що керування автівками вийшло класним, гра швиденько набридає. Так, там є різні режими перегонів, такі як перегони по колу, перегони на час з контрольними точками або змагання з дрифту(їх більше, просто я не пригадаю усі), але це все запихнули у один великий чемпіонат світу. Чемпіонат, на мою думку, вийшов довгим, та десь на половині вже починає набритати.

Ну і тепер декілька причин чому я не рекомендую цю гру, хоча вона варта уваги і загалом мені більше подобається аніж не подобається.
Перша причина - її більше не продають в Стім, тому наврядчи хтось це навіть буде читати. Друга - вже є більш сучасні ігри про перегони та різні автосимулятори, накшталт Forza чи Project cars. Тому сенсу купувати цей старенький need for speed ще й ключем не зрозуміло звідки я не бачу.

Це одна з ігор "на разок", але дуже класна. Найкращий аспект гри - це сюжет. Саме через нього гру і варто спробувати, адже сюжет тут доволі непоганий та тримає вас зацікавленими.

Зав'язка цікава, адже ви буквально помираєте під час першої катсцени, у спробах затримати загадкового вбивцю, на якого вже довгий час ведеться полювання. Після чого ви стаєте привидом та спостерігаєте як вас добивають. Тепер ви застрягли десь між світом людей та привидів та для того, щоб вибратися звідси вам потрібно довести справу до кінця та з'ясувати хто ж той вбивця насправді.

Ну і як я вже казав, гра чіпляє саме сюжетом, а тому якихось крутих механік чи різноманіття у ігроладі не очікуйте. По суті це просто детективна бродилка, але ігролад по своєму хороший та незвичайний. Я б сказав, що це схоже на інтерактивне кіно та L.A.Noire. Гра залишає приємні враження від проходження, тому рекомендую спробувати, якщо ніколи не грали.

Ігролад у грі доволі простий, по суті просто складаєте картинку в пазл. Гра проходиться однією рукою, але якщо картинки вам сподобалися, то є ймовірність відкрити для себе складніший режим з кодовою назвою "приборкати коника стрибунця", саме для нього і знадобиться інша рука

Давайте будемо відвертими...кращої гри ніж ця юбісофт вже не зроблять. Гра по справжньому легендарна. Тут вам і геніальний сюжет з ще більш геніальним фіналом, ви буквально проживаєте події гри разом з Рейманом. Після кожного отриманого вантуза ви бачите радісне обличчя Реймана сповнене надії, а коли ви виходите на арену, кожного разу у вас з'являтиметься ще більше фанатів, що це як не люта motivation? Ігролад - це взагалі найкращий аспект гри. Ви ніби зайшли у комбінацію з різних жанрів поєднану однією грою. Тут вам і ритм гра з танцями у клубі, перегони на тваринах у стилі Need for speed або Flatout, шутер від першої особи на рівні з call of duty в її найкращі часи, польоти на птахах, скайдавінґ, різні спортивні ігри та навіть настільні. Якщо вам мало цього, то це ще й не все. Ви можете спробувати як воно бути дантистом, художником або ж людиною відповідальною за туалети на пляжі. І це я ще багато чого забув. У грі є навіть кастомізація, яку не треба купувати окремим доповненням або батл пасом, все відкривається за ваші сумлінні старання та за кожне жорстоке випробовування пережите разом з Рейманом, яке вкарбується у вашу голову назавжди, адже такі речі неможливо забути, якщо одного разу ти це пережив.

Почну з того, що GTA - це моя улюблена серія ігор, але третя частина, напевно, моя найменш улюблена серед тих частин у котрі я грав. І цей факт аж ніяк не впливає на те, що гра мені все таки подобається.


Головний герой гри, на ім'я Клод Спід, разом зі своєю дівчиною Каталіною, заробляє на життя не дуже чесними методами. Одного разу вони спланували пограбування банку. Ціллю було обрано "Банк Ліберті Сіті". Прибувши на місце все йде за планом, Клод, Каталіна та один з співучасників вибігають з грошима через задні двері банку та прямують до автівки, що чекає на них у провулку за кутком. Клод "вимикає" камеру за допомогою дробовика та наздоганяє співучасників. Потрапивши у провулок Клод чує постріл, після якого бачить мертве тіло біля сумки з грошима та свою озброєну кохану, яка направила на нього два пістолети. Каталіна звертається до Клода з останніми словами, після чого стріляє у нього, забирає гроші та прямує до автівки поки головний герой поступово втрачає свідомість. Згодом Клода визнали винним у пограбуванні банку та транспортують разом з іншими в'язнями до місцевої в'язниці. Але конвой атакують, щоб звільнити одного з в'язнів якого теж перевозили. Таким чином, Клод уникає ув'язнення та має неабияку жагу помсти.


З точки зору ігроладу це класична GTA, тобто шутер від третьої особи у відкритому світі. Але третя частина вважається однією з найскладніших у серії і доволі заслужено. Самі місії можуть здатися не складними, хоча деякі змусять вас напружитися. Одним з ускладнень є відсутність повної мапи, тобто ви буквально орієнтуєтесь тільки за допомогою міні-мапи, до чого треба звикнути. Тому варто бути готовим, що через відсутність мапи є велика ймовірність заблукати десь або провалити місію через те, що не зорієнтувалися по міні-мапі та не встигли до вказаної точки доки не закінчився таймер. Також після проходження деяких місій, у вас з'являтимуться вороги, котрі будуть атакувати вас при зустрічі. І здавалося, ну що в цьому такого, але це доволі суттєвий мінус який можна поєднати з наступним, а саме з дуже сильним рівнем пошкоджень у автівок. Автівки у цій грі дуже легко знищити. Це легко помітити коли ви ще не звикли до керування та часто потрапляєте у аварії, тощо. А тепер уявіть, що ви звикли до керування автівками, але на вас полюють ваші вороги. Так от, для прикладу, такі вороги можуть підірвати ваше авто з одного або двох пострілів дробовика і це на відстані. Це сильно заважатиме виконувати місії або просто пересуватися містом.


Атмосфера у грі відчувається по різному, з одного боку може здатися депресивною та похмурою, а з іншого боку приємною та красивою. У грі є доволі гарні, як для графіки того часу, пейзажі, якими можна насолоджуватися у вільний від завдань час. Ще на атмосферу впливає музика, її ви можете почути через автомобільне радіо. Музика гарно підібрана, не сказав би, що прям супер крутий саундтрек і його хочеться переслуховувати поза межами гри, як наприклад саундтрек з GTA San Andreas, але він працює та гарно поєднується з атмосферою. Ну а містом подій у GTA 3 є містечко "Ліберті Сіті", що є прототипом реально Нью-Йорка.

Також я б порекомендував грати з модами, тому що оригінал виглядає не дуже привабливо після сучасних ігор, тому аби хоч якось виправити ситуацію, можете встановити моди. Вони не тільки покращать те як гра виглядає, але й допоможуть з технічними проблемами та покращать атмосферу.

А ще на гру є українізатор, хіба це не плюс? Залишу вам посилання на посібник, завантажуйте з посилання яке залишив Соломон Кейн у коментарях: https://gtm.steamproxy.vip/sharedfiles/filedetails/?id=384002461


Третя частина серії Grand Theft Auto, особисто для мене, не є однією з улюблених і скоріш за все якщо мені захочеться повернутися до якоїсь з частин ґта, то я оберу іншу гру. Це не означає, що гра погана, вона мені подобається, просто не так як інші частини цієї серії. Проходити буде цікаво якщо ви просто проходите сюжет і якщо ви вирішите пройти гру на сто відсотків.

The Darkness II - це пряме продовження першої частини, якої, на жаль, немає на ПК. Але друга частина полюбилася гравцям та особисто у мене викликає приємні спогади з комп'ютерних клубів, де я вперше пограв у неї.


Почну з опису ключових подій першої частини, котрі, очевидно, важливі для розуміння сюжету другої частини. Отож головний герой на ім'я Джекі Естакадо - сирота, якого життя привело до криміналу. Джекі працює на мафіозну сім'ю Франчетті, доном якої є Полі Франчетті. Гра починається у двадцять перший день народження головного героя. Полі відчувши, що Джекі претендує на його місце, вирішує прибрати його. Таким чином на Джекі було сплановано напад, але я не дарма згадав те, що це все відбувається у його двадцять перший день народження. Саме тут з'являється темрява. З сюжету далі ми дізнаємось, що темрява передається з покоління в покоління до кожного нового члена сім'ї Естакадо, якщо попередній носій темряви помирає, але з'являється вона саме на двадцять перший рік життя. Тому за допомогою зброї та темряви Джекі пережив напад, але Дон Полі бере у заручники дівчину Джекі на ім'я Джені Ровано, з якою вони познайомилися у прихистку для сиріт та з того часу не покидали один одного. Прибувши на місце де утримують Джені, головний герой намагається врятувати її, але темрява не дає йому цього зробити і Джені убивають у Джекі на очах. Це була зав'язка першої частини, короткий переказ якої, у якості інтро перед початком сюжету другої частини, додали у гру.

Після подій першої частини, Джекі утримував темряву в собі декілька років та не давав їй узяти себе під контроль. Тут Джекі вже виступає у ролі Дона мафії та на початку гри прибуває на зустріч у ресторан. Під час зустрічі, на Джекі було влаштовано напад. Його серйозно поранено та він залишається на межі смерті. Тут свою роль починає розігрувати темрява, яка говорить Джекі, що нарешті настав час випустити її та іншого вибору він немає. Джекі вагається та все таки випускає пітьму...

Сподіваюсь мені вдалося зацікавити вас моїм описом сюжету, хоча я і не залишив якогось потужного гачку наприкінці опису.


The Darkness II - це шутер від першої особи, з прокачкою персонажа, а точніше його навичок. У вас є 4 слоти під зброю, два під пістолети або мікро-узі, один під автомати/дробовики та один для зброї у двох руках. Тобто фактично слоти 3, але останній використовує перші два слоти з легкою зброєю. Не знаю чи було це на той час в новинку, але доволі непогано виділяє гру. Також окрім зброї ви можете користуватися тією самою темрявою, хто ж вона така і що вміє? Темрява дає Джекі дві тентаклі з щелепами, якими можна робити безліч речей. Наприклад, виламати зачинені двері, кинути жердиною у ворога або ж поєднати це все та жбурнути у бідолашного нападника дверима таксі, яке стояло посеред вулиці. Також темрява дозволяє вам бити цими тентаклями ворогів, до прикладу, поки ви змінюєте магазин з набоями. Але найважливіша фішка цих двох "друзів" за вашими плечима - це страти. Ви можете схопити ворога та виконати страту, котрих на вибір 4, кожна з яких дає вам бонус. Таким чином за допомогою страти ви можете підвищити рівень здоров'я, поповнити набої, прискорити перезарядку навичок, отримати щит темряви на деякий час. Також дуже важливою механікою є уникання світла, що логічно. Тому як тільки Джекі потрапляє під світло темрява зникає та сам Джекі починає отримувати ушкодження. Тож протягом проходження вам треба бути уважними та уникати різних джерел світла.


Окрім сюжету гри, у якому на вибір є чотири рівня складності, у грі також є режим Vendetta, з чотирма іншими ігровими персонажами. Цей режим можна вважати невеликим DLC, тому що у ньому показано сюжетну лінію, яка відбувається паралельно певним подіям з основного сюжету, а також у цей режим можна пограти з друзями. Що правда я не певен чи вас з'єднає, бо не було змоги перевірити.


На мою думку гра дійсна варта уваги, якщо ви в неї не грали, це такий собі шутер з 2010-х, який грається доволі непогано. Принаймні на 1-2 вечори можна й залипнути. Рекомендую брати зі знижкою, бо повна ціна завелика, а сюжет можна пробігти за 4-5 годин, якщо не помиляюся.

Дякую за увагу!

І от у вас може виникнути логічне питання, якщо я закликаю не підтримувати розробників з боліт, то чому я сам придбав гру. На жаль гри, на момент написання рецензії, немає у кураторі, який попереджає про це, тому ми з другом придбали гру під час розпродажу, бо вона здалася нам доволі цікавою. Перші декілька годин гра дійсно була цікавою і веселою, але після проходження гри на нас чекав неабиякий сюрприз, а саме титри гри у яких ми зустріли такі імена як: Андрєй, Алєксєй, Алєксандр, Іван, Ріта і так далі, з російськими прізвищами поряд з ними.


Я б наврядчи порекомендував цю гру, навіть якби розробниками були не росіяни, адже при проходженні постійно стикався з технічними проблемами. Перші декілька місій все було нормально. У один момент при перемиканні між предметами з інвентаря, у персонажа з рук зникло все, сам інвентар перестав працювати, відповідно персонаж міг тільки пересуватися. Наступна проблема це постійні вильоти гри та лоббі. За увесь час проходження гра вилетіла разів 4-5, маються на увазі саме вильоти, бо були ще випадкові зависання екрану білим кольором, що фіксилось тільки перезапуском. Лоббі після завершення місії відправляло мене одразу в головне меню, тому що "завантаження лоббі займає більше часу ніж очікувалося, перезапустіть ігровий клієнт або почекайте. Але якщо цей надпис з'являється, то це гарантований виліт з лоббі. Також під час проходження рівнів у мене неодноразово зникали модельки персонажів з якими треба було взаємодіяти. Варто зазначити, що у друга з яким я грав, проблем було менше, але вони все одно були і це були ті самі проблеми.


Не дивлячись на те, що гра нам спочатку сподобалася атмосферою та ігроладом, вже на половині гри, ми втомилися від багів, вильотів і тд. Нам просто хотілося завершити гру аби до неї вже не повертатися.

За скін-ченджер все ж таки банять :)