Análises recentes de Григір Мажименко

Хотів поставити негативну оцінку чисто через те, що гру більше не продають у стім, але після проходження рука не повертається.

Погравши у першу частину Максима Болю, зрозумів чому вона вважається однією з найкращих ігор 2001 року. Гра, не дивлячись на свою застарілість, відчувається доволі непогано. Я б сказав, що старою гра відчувається лише через графіку, адже ігролад у грі приємний, можливо не найрізноманітніший, але все ж приємний.

Отож Максим Біль - це шутер від третьої особи, який має механіку сповільнення часу. Саме ця механіка додає різноманіття та перетворює ігролад з простої стрілянини на щось трохи прикольніше та епічніше. Гра пропонує багацько зброї до використання, 2 види на кожний з запропонованих слотів, а також варіацію зі зброєю у двох руках для пістолетів та пістолетів-кулеметів. Але для усієї цієї стрілянини має бути якесь логічне пояснення... (Бо стрілянини тут дійсно багато, годин на 8-12)

Цим поясненням звісно ж є сюжет. Сюжет не сказати, що прям зриває дах, але він хороший та подається у доволі цікавій манері. Протягом гри, окрім катсцен у локаціях, сюжет подають через озвученний комікс, що виглядає чудово й додає грі свого шарму. Сама історія - це похмурий детектив. На початку гри нас переносять на 3 роки назад до Максима додому, де відбувається сюжетна зав'язка, а вже далі переносять у сьогодення де Максим намагається знайти винних у тому, що сталося три роки тому.

Мені гра дуже сподобалась, тому якщо маєте можливість і гра вас цікавить обов'язково спробуйте, ну або почекайте на ремейк/ремастер який начебто нещодавно підтвердили. Ну і ще додам, що на гру є українізатор, який ви можете знайти у посібниках до гри або ж на Каталогу Української Локалізації Ігор(КУЛІ), але майте на увазі, що субтитрів у грі немає, тому перекладено тільки комікси через які передається відсотків 90 сюжету та елементи інтерфейсу. Але Максим часто коментує щось підказуючи вам та наштовхуючи кудись і це вже сприймати треба тільки на слух та англійською мовою. Тому грати з українізатором чи в оригіналі вирішуйте самі

Коротенька, але чудова візульна новела. У гри приємний візуальний стиль та сюжет. До речі, сюжет хоч і не великий, але працює й до того ж має два різні фінали. Загалом якісний проєкт від українських розробників, ціна не кусається, тому раджу до придбання. Гарно проведете годинку часу, а разом з тим підтримаєте розробників

Ура, ура, 2.2 буде, люди, 2.2 буде урааа!

Гра по тачкам - це справжній скарб. Хоч гра вже й застаріла, але дає купу приємних емоцій та неймовірне відчуття ностальгії. Контенту в грі достатньо, по-перше сюжетний режим це відкритий світ, тобто ви можете вільно пересуватися тим самим знайомим Радіатор Спрінґс з мультфільму. Або можете відвідати Тейлфін Пасс, куди Маквін та Саллі їздили на побачення. Окрім звичайних перегонів у сюжетному режимі ви берете участь у перегонах за кубок поршня, а також відкриваєте купу різних міні-ігор. Можливо вам подобалась сцена де Блискавка та Сирник лякають трактори? То спробуйте налякати їх власними руками. А як щодо міні-гри де вам необхідно пограбувати Мака, керуючи тими чотирма стріт рейсерами на нічному шосе. Також можете спробувати себе у ролі Шерифа та виписати декілька штрафів або ж кинути правопорушників за ґрати. Це та безліч іншого контенту чекають на вас у сюжетному режимі, а після завершення сюжету, це все можна запустити з різними налаштуваннями на ваш смак з головного меню гри. Ще після проходження сюжету можна відкрити інших знайомих персонажів та випробувати їх на різних треках. Особисто мені завжди подобався Чик Гікс, тому пограти за нього було справжнім задоволенням. Гра, як то кажуть, імба, база, ґрунт, фундамент. Радий, що її досі можна купити в стімі, навідміну від інших стареньких ігор.

Гра ніби непогана, але якщо вам є з ким грати. Загалом гра одноманітна та після декількох годин гри набридає, до того ж часто зустрічаються баги, наприклад на одній з локацій у мене постійно зникала підлога і я просто падав або не спавнились деякі перешкоди. Також часто пінґувало, через що ситуація в матчі виглядала по різному для гравців. Якщо грати з трьома друзями, то можливо ви затримаєтеся тут, але особисто я зайшов тільки 2 рази і бажання повертатися в мене немає.

Гра зацікавила, тому що хотілося помалювати, але від малювання тут мало. Гра буквально малює за вас, ви просто затискаєте кнопку та приблизно рухаєте курсор, який каже вам завчасно заданий напрямок за яким він сам і рухається, а ви його лише підштовхуєте. Тобто по суті увесь ігролад це автоматично ідеально малюючий курсор, яким ви трішки керуєте, після чого ви клікаєте по ділянкам які треба розфарбувати і вони просто заливаються фарбою. Очікував іншого

Думки, щодо цього батл пасу розбігаються, але особисто мені він сподобався. Восьмий сезон пропонує нам шість скінів для легенд замість звичних п'яти. Скіни отримали наступні легенди: Петра, Хаторі, Кзул, Орайон, Тезка(прогесуючий скін) та Мордекс(епік скін). Тут багатьом не сподобалися рішення розробників з вибором легенд, особливо через те, що Мордекс отримав епік скін, але маємо, що маємо. Мені скіни сподобалися, хоч деякі з них виглядають доволі посередньо. Хотілося б сказати, що у цьому батл пасі зробили дійсно хороші скіни на зброю, котрі гарно виглядають та добре комбінуються з кольоровими темами. До речі, щодо кольорових тем, тут вона непогана, але головна її проблема у тому, що на деяких легендах вона виглядає чудово, а на інших навпаки. Та якщо бути відвертим з нестандартними скінами тема майже завжди виглядає добре. Подіум та рамка профілю класні, хоча, як на мене, мають забагато елементів. Таунти знову на висоті, особливо кулачок, який легко стає найкращим парним таунтом у грі. Емоути як і таунти зроблені круто, особливо анімований "GG" емоут з Тезкою. Також тут чудові сайдкіки та ефект нокауту, а от аватари мені не сподобалися і їх не так вже й багато. На мою думку, найліпшим аватаром є аватар за виконання усіх квестів перепустки.

Отож підбиваючи підсумок, скажу, що бойова перепустка восьмого сезону варта своїх коштів. До речі, ледве не забув, видно, що розробники намагалися додати різноманіття у квести та зробити їх бодай трішки цікавіше, але квести досі залишаються головним мінусом батл пасів у цій грі.

Я пропустив оригінальну версію другого батл пасу, тому був радий отримати ще одну можливість купити цю перепустку. Це мій перший куплений батл пас і напевно найкращий серед тих, котрі були у грі на момент написання цієї рецензії. Маємо майже ідеальний батл пас: синтвейв тема та відповідна зброя й кольорова тема, скіни для п'яти легенд, купа аватарів, таунти, емоути, рамка профілю, К.О. ефект, подіум, ну і звісно донат монетки та титул. І майже усе з переліченого неймовірне, швиденько скажу декілька слів про усе. Кольорова тема личить багатьом персонажам як зі стандартними скінами, так і з будь-якими іншими. Три звичайних скіна для таких легенд як Айзея, Юміко та Ембер, просто дивовижний прогресуючий скін для Вал та чудовий епік скін для Нікс. Багато аватарів на різний смак та спеціальний аватар для тих, хто наважиться виконати усі щотижневі квести. Дуже класно зроблені таунти. Прикольні емоути. Гарний, тематичний ефект нокауту. Стильна рамка профілю, як і подіум, який виглядає гарно на кожному з трьох рівнів прокачки. Не сподобалась тільки зброя, наприклад, бластери виглядають класно, а от якась сокира ну прям погано. Отож, повторюсь, один з найкращих батл пасів, якщо не найкращий.

Якщо бути відвертим, то доповнення мені взагалі не сподобалося. Рекомендую його тільки через те, що воно безкоштовне та додає до гри чотири нові пісні, ну і автори попрацювали над ритм аспектом. Тут відчувається, що ноти розставлені вже краще ніж це було раніше, що не може не тішити. На цьому плюси закінчуються, самі композиції, до речі, якісь коротенькі, якщо порівнювати з треками основної гри. Тільки останній за довжиною як треки з основної сюжетки. Загалом це доповнення коротке в усьому. Діалогів тут набагато менше ніж в історіях інших дівчат. Якщо у основній грі між розділами сюжету можна треба було поговорити з дівчиною 2-3 рази, то тут це просто 1 діалог і той буквально у декілька фраз. Якість діалогів максимально погана, як і якість історії. За сюжетом Джессіка приходить влаштовуватися на позицію секретарки, у компанію головного героя. І тут відразу починається якась люта кринжа. Купа недоречної, незрозумілої розпусти кидають вам в очі з першого ж діалогу і з кожним діалогом рівень цієї самої розпусти тільки збільшується. Ну і що тут дивного, здавалося б, це ж по суті секс гра. Але до цього історії та діалоги були прописані добре, тут же з перших секунд того, що мало б бути інтерв'ю на роботу, починається якийсь типовий діалог з порно в офісі. Головний герой постійно веде себе як збоченець або ж підліток під час перехідного віку, що виглядає більше кріпово та кринжово аніж цікаво. Джессіка ж натомість постійно з усім погоджується та легко піддається на будь-які авантюри. Та і загалом сюжетна лінія виглядає як купа сексизму та стереотипів, які створювали дуже швидко шоб шось.
Зате додали нові фічі до відвертої сцени, та бонусний розділ з озвученням з відвертої сцени. Чи перекриває це поганий сюжет? Аж ніяк. Увесь час головний герой намагається якомога швидше затягнути дівчину в ліжко, та з кожним діалогом все менше себе контролює, а дівчину все влаштовує і вона не проти. Коротше сюжет - кринжовий, пісні для проходження більш менш нормальні, та класно зроблені в плані ритму, плюс - це безкоштовно, тому сенсу не рекомендувати не бачу

Love Rhythm - це суміш візуальної новели з ритм грою. Основна гра розповідає вам історію стосунків з чотирма(по суті п'ятьма) дівчатами. Кожна з дівчат має чотири розділи історії, котрі стають доступними після підняття рівня зацікавленості дівчини. Це досягається за допомогою діалогів, як у самих історіях так і між ними, а також за допомогою подарунків. Історії доволі не погані, вони цікаві та відрізняються одна від одної. Гра має приємний візуал, як самого меню, персонаж(-ів/ок) так і відвертих сцен. До речі про відверті сцени. Вони з'являються у галереї після завершення чотирьох розділів історії з дівчиною. Зроблені доволі добре, мають гарну мальовку, анімації, та озвучення. Озвучення, до речі, є і у історіях також.

Отож про візульну частину розповів, тепер про ритм частину. Гра має 16 основних пісень, кожна з котрих стає доступною після проходження одного розділу історії з дівчиною. Ігролад у стилі піаніно(не знаю як цей режим гри правильно називається) або ж Osu!Mania на 5 та 7 кнопок. Тут вже починають вилазити мінуси, адже деякі ноти іноді розташовані не в ритм. Багато хто писав про це у відгуках/обговореннях і я теж це помітив, але мені це не так кидалося у очі, тому сильно на це не жаліюсь, хоча для ритм гри це доволі критичний недолік. Також у гри велика прірва між рівнями складності, нормальний рівень можна вважати складним. Тому якщо будете грати рекомендую грати на легкому, адже нормальний після двох перших пісень починає набирати оберти і робить проходження гри випробовуванням. Можливо якщо ви грали у подібні ігри вам буде легше, але я, зі схожого, грав тільки зовсім трохи у Osu!Mania.

Не дивлячись на мінуси, гра все одно грається доволі приємно, має гарний візуал, непогані пісні та цікаві сюжетні історії. Проблему з нотами, гадаю можна вирішити за допомогою налаштування офсету, яке додали у нещодавньому оновленні. До того ж розробники реагували на відгуки про проблеми та показували бажання виправити все, що не так зроблено. Саме тому, думаю ці проблеми з нотами не так відчуваються зараз, як це було раніше. У доповненні взагалі покращення було дуже помітним. Отже за 74 гривні це дуже хороша гра, яку я б рекомендував спробувати, якщо вам подобаються ці два жанри або хоча б один з них. Мені в першу чергу, гра була цікава як ритм гра, але елементи візуальної новели теж зробили свою справу та залишили позитивні враження від гри.