Памʼятаю як вперше зустрів цього красеня в переході на станції метро Шулявська (червона гілка). Тоді ще він тільки починав експериментувати і соромився своїх підборів. Я одразу побачив у ньому батька наших майбутніх дітей (Марійки і Бронеслава). Наша пригода тривала 69 днів (три місяці і девʼять днів), все було чудово доти, доки він почав дуже рідко змінюватись.

Він перестав звертатись до мене як раніше, постійно говорив про якийсь "хабар" і перестав одягатись як раніше. Замість його звичайних сукні, напівпрозорих трусиків з пʼяти-денною лисичкою, чокера та підборів, він почав носити комбінезон ПСЗ-9І.

Одного дня він силою закинув мене у льох на нашій території і поставив розтяжки (вид пастки, який спрацьовує після перетинання певної межі жертвою). Відтоді я і залишився сидіти там, в темноті і холоді, перечекаю молодість.

і то правда

💋Краще пізно, ніж ніколи

найс скін крафт