Інсталювати Steam
увійти
|
мова
简体中文 (спрощена китайська)
繁體中文 (традиційна китайська)
日本語 (японська)
한국어 (корейська)
ไทย (тайська)
Български (болгарська)
Čeština (чеська)
Dansk (данська)
Deutsch (німецька)
English (англійська)
Español - España (іспанська — Іспанія)
Español - Latinoamérica (іспанська — Латинська Америка)
Ελληνικά (грецька)
Français (французька)
Italiano (італійська)
Bahasa Indonesia (індонезійська)
Magyar (угорська)
Nederlands (нідерландська)
Norsk (норвезька)
Polski (польська)
Português (португальська — Португалія)
Português - Brasil (португальська — Бразилія)
Română (румунська)
Русский (російська)
Suomi (фінська)
Svenska (шведська)
Türkçe (турецька)
Tiếng Việt (в’єтнамська)
Повідомити про проблему з перекладом
It's amusing how a couple of clean headshots in Counter-Strike brought out your true colors. Your reaction—hurling death threats and explicit language—was a desperate attempt to mask your embarrassment. It's almost laughable that a video game defeat triggered such a meltdown. For the record, I wasn't cheating, even if your fragile ego insists otherwise. It's called skill, something you might want to work on instead of throwing tantrums.
It's also quite sad to see a 40-year-old having what appears to be a middle-age crisis, taking out his frustrations on strangers in a video game. It seems you prefer living in your little fantasy world where blaming others and throwing fits is easier than actually getting better at the game. Maybe instead of playing the victim, you should consider some anger management classes—after all, getting owned in a game shouldn't be this traumatic for you.
Cheers,
BOT Kurt