Recent reviews by CRASH.real

Негативна рецензія на гру. Якщо не хочете отримати засвіт сюжету, то не рекомендую до прочитання.
Особисті враження від гри далі.

.
.
.
.
.
.
.
.
Гра зустрічає з того, що нам потрібно взяти телефон із московитським підписом батька: "ПАПА"

- Ало, Па, война
- може учєнія?
- які учнія?

"провірив", "бомбьожку", "свєтка", "любаня" - суржик від авторів. Поясненню не піддається.

Перші персонажі, яких зустрів. Діялог:
- Коля, ти чого зо всим соглашаєшся, ти що пив?
- ствердна відповідь, про "випив чучуть".
*Типова алкашня?* Розробники?

"Піду у ополченці..." - ви розумієте хто і за яких умов використовує це слово? Невже у 2024 році "добровольці" вже не використовують? Розробники?

"За часів совєтів." це розповідає історик хлопчику Андрію. Можливо краще вживати загальноприйняті слова в цьому контексті? Відповідно "...радянської влади таких то років". Історик(головний персонаж) вже має негативне враження.

Гра не про графіку та наповнення модельками, фігурками, але можна було б попрацювати краще, бо початок гри це про: побіжи від одного краю станції в інший та назад, щоб приготувати яєшню, яка стоїть вже на столі там, де ми її готуємо. Тобто вже дві яєшні на столі.
Гра про те, як прокидаєшся кожного ранку випити чай та поговорити з Андрійком.

Історик розказує історію хлопцю, що історичну пам'ятку "розорали" при будівництві метро і додає "на добраніч". Позитивний факт.

Інша історія від історика в інший день - трохи про Сірка. В кінці про вченого(рососіянця), який навчився "читати" череп Сірка на основі кріплення м'язів та інших тканин. Далі череп втрачено і... все. Це дуже цікавий факт(ні). Особливо дитині на ніч(ні). Самий вчений: міхайло гєрасімов - московит, який народився в "пєтербургє" і помер в "масквє". Життя пов'язано з "іркутскам", "самаркандам". Тобто до чого тут Харків? Ні до чого. Популяризація кацапів шляхом невігластва авторів. Дякую, дуже дякую.

На третій день ми продовжуємо розповідати легенди про Сірка. Адже історики люблять розповідати легенди. Так?

Та і взагалі історичні факти такі, як звідки пішла назва: "Україна" - перші рядки з вікіпедії. Не змінені.


В метро є радіо, яке, окрім фонової нагнітаючої музики ще додає радіостанцій таких, як "меланхолія фм"та різні станції по типу "смерть фм". Всі станції про смуток. Виключно.


Голоси, які перебивають один одного.
Головний герой читає події, які відбувались в Харкові у 2022 році, а поряд персонажі, які постійно говорять фоном. Але настільки гучно, що вони перебивають і головного героя. Відійти неможливо, щоб дочитати чи дослухати самі історії-сюжетні особливості. Добре, що це було лише одного разу в мене у вигляді сюжету та ще раз, коли підходиш до персонажів, які стоять недалеко один від одного. Як вам пощастить? не знаю.

Ще одна історія про хороших росіян.
По сюжету нам трапляється "сємьонов",який нічого про росію не пам'ятає, бо живе майже все житті в Харкові, але розповідає, що він саме росіяни. В той час кричать, що вони ні в чому не винні і головний герой з цим погоджується. Сюрреалізм. Наративи про хороших росіян. Гра зроблена від українців для українців і несе посил, що хороші існують. Для чого?
Далі ж герой, записуючи в щоденник каже, що йому здається, що "сімьонов" більше не росіянин, в той час, як тей нещодавно розповідав, що він сам себе так величає. Ще раз розробники хочуть нав'язати думку про "хороших" росіян. Ще один, бісовий, раз.
Далі історія про хорошого росіянина переходить в історію, що він піде в РДК під відбіленим прізвищем Симоненко.

Далі йдемо ще до однієї "сідорової", яка блювотною російською розповідає нам щось про "бєндер" і "харькав рюскій горад". Автори? Для чого? І так є відраза українцю до російської. Вимушено слухаєш та бачиш російську і те, як головного героя посилають за російським кораблем. Мотивує ненавидіти гру і тих, хто це зробив. Ось це дійсно мотивує вимкнути її на цьому моменті. Розумію, що посил був інший, щоб ми ненавиділи росіян, але є як є.

Що далі? Ми йдемо скаржитись дуже емоційно на "сідорову" працівнику метро, щоб її забрали, бо вона навідниця і відразу як ні чого не було йдемо далі розповідати спокійним голосом тому самому хлопчику, який в 5 метрах, історію про кого? Правильно. Про Сірка. І знову що? Знову легенду, яка переходить у вбивство...і це, як завжди, закріплюється подякою від Андрійка для головного героя. Незрозуміло для чого нам наголошують, що головний персонаж історик. Бо його основна функція - це записувати в щоденник те, що навколо, ходити говорити з Андрійком та й все, здебільшого.

Історія з "сідоровою" завершується, що її поліція виводить з метро.
Історія з жінкою військового, яка розповідала про Кракен завершується тим, що вона з пораненим чоловіком поїде у Львів. На що їй відповідає герой головний "Дуже гарні думки, дуже. Бажаю вам успіху". Те, що вони мають виїжджати з рідного міста, а чоловік її поранений - це гарні думки? Це ситуація вимушеного переїзду.
Якщо цю гру робили харків'яни, то я гадки не маю як вони створювали ці діялоги.

В щоденнику запис в кінці гри: "місто починає оживати: від ресторанів до нічних клубів". Серйозно? Розробники? Чому ви подаєте страшні події початку вторгнення завершення про нічні клуби? Це позитивиний факт, який треба знати нам, тим, хто буде грати в гру? Нічні клуби? Має бути засудження цьому, а не висвітлення у вигляді хорошого, бо місто оживає. Я все ще думаю, що вам не потрібно було створювати "Це". Задумка хороша. Втілення - 0.

Кінець гри - всі їдуть з Харкова. Включно з головним героєм, який їде у "Красноград". Хоч як для повчальної гри потрібно було згадати про те, що це радянська назва, яка підлягає декомунізації, що і впроваджується в 2024.(Гра вийшла теж в 2024 році, а переосмислення до деяких людей так і не прийшло).

Гра: 10 випитих чаїв із 10.
1 Андрійко із 10.(Чому він в майбутньому стає президентом, як розказується в грі, невідомо.)

Історії про хороших росіян, популяризація історії у вигляді казок, байок, вигадок. Популяризація кацапського діяча. Радянських наративів певних. Викривлення фактів.
Оболонка українська, але не більше того. Історії про Кракен і Сірка це плюс. В іншому нічого схвального немає. Дякую за увагу.

Можливо гра і цікава, але щоб в неї пограти в 2024 році вам потрібно пройтись по форумах, налаштувати все так, як потребує ваший персональний відтворювач цієї гри. Деякі рівні неможливо пройти через те, що гра дійсно повна різни вад, помилог, збоїв. Баґи буду зустрічати вас з перших хвилин, тож навіть повторні завантаження не дають змоги в неї пограти. В 2024 не рекомендую її.
Механіки, атмосфера, ігролад і дієвидло в цій грі перекочували у: "Prince of Persia: Warrior Within". Вона в рази досконаліша за цю частину гри.

Жахлива гра від невідомого розробника і видавця.
Спотворення і насмішка над Україною. Текстури радянського антуражу. Місцевість у стилі кацапських буднів, які мають чомусь говорити нам, що це Україна, адже гра про те, як ти знищуєш окупанта з триколором.
Якщо це створив українець, то в нього 0 поваги до подій, які відбуваються і зараз. 1 рівень - підвал. На це неможливо дивитись.
Єдиний плюс - можливість знищити ♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥у з триколором.

Гра: сатира на тему терористів-московитів.
2D простір дає можливість в 3ьох локація знищувати як флот, так в майбутньому повітряні та наземні війська окупантів, які те й хочуть, щоб захопити вашу базу, що локалізується спочатку на острові(алюзія на Зміїний), в Криму, а потім і вже поблизу основного місця зла імперії сучасного світу.

Щоб пограти вам потрібна лише мишка та трішки можливостей клавіатури. Дієвидло(інтерфейс) як повидло. Все досить зручно і ергономічно розташовано на екрані. Сюжет - тут цікавою несподіванкою(сподіванкою) стане фінал гри.

Розробники(розробник) гри досить привітні і приємні у спілкуванні та відгукуються на побажання та зауваження.

З плюсів: українська мова меню та приємний час проведений в грі.

Переваги: наявність повного українського дубляжу.
Недоліки: наявність мови країни-терориста, московії; геймплей, музичний супровід та все інше.

Загалом немає чого писати про цю гру. Трохи більше ніж за пів години досвіду відчув лише відразу. Сюжет? Його немає.
Геймплей? WSAD + press F . Якщо хочете просто насолодитись природою - ні. Хочете цікавих головоломок чи ще чогось? - ні. Хочете пробігтись від однієї точки в іншу, а потім повернутись назад, щоб знову пробігтись на точку А ? - Це для вас.

Гра від українських розробників, за що велике дякую!
Українська озвучка, текст, музика українська місцями, Скоропадський і Сковорода, сюжет адаптований.
Дуже радієш, коли починаєш гру. Далі - все гірше.
Від текстур "радянських" стін, загорож на які прикріплені герби, до матрасів часів есересерів. Так, звісно текстури мап України, тих самих гербів тощо - присутні, але цей гігантизм локацій - це лише нагадує тей самий "совок". Атфосфера відповідна.
Що до самої гри: збереження відсутнє. Повністю гру не пройшов саме через це. Якщо у вас просто немає часу чи можливостей через вимкнення світла, то продовжити гру з певного моменту ви не зможете. Хоча відповідна можливість закладалась розробниками.
Можливості гри: бігати, не бігати, використовувати "електро-руку", слухати діалоги, роздивлятись текстури.
Сюжет: ще бажає доповнень.

Загалом гра потребує більше часу для того, щоб нею зайнялись.
Дякую за можливість зіграти в неї!

Якщо Вас цікавить анімований мультфільм - для Вас ця гра.
Ліва клавіша мишки - ось що вам потрібно.
Приємного перегляду!

Безкоштовна гра для будь-якого віку від українських розробників.
Приємні кольори, атмосфера, музика та персонажі.
Легка головоломка на 10-15 хвилин життя.

Nice one.