УКРАЇНО!
Мати Героїв, зійди до серця мого,
прилинь бурею вітру кавказького,
шумом карпатських ручаїв,
боїв славного Завойовника Батька Хмеля,
тріумфом і гуком гармат Революції,
радісним гомоном Софійських Дзвонів.
Нехай в Тобі відроджуся,
славою Твоєю опромінюся,
бо Ти все життя моє, бо Ти все моє щастя.
Задзвони мені брязкотом кайдан,
скрипом шибениць в понурі ранки,
принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах,
і на засланні, щоб віра моя була гранітом,
щоб росло завзяття, міць,
щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе,
за Твою славу, за Твої Святі Ідеї;
щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь,
глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті,
геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам,
що їх кості порозкидані або тайком загребані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання.
Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму!
У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів.
В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе.
І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ і СОБОРНА!