Сонце сьогодні яскраво вмирало
В безсмерті своєму, певне, було
І спочатку далеко пожежа палала
Та полум'я врешті розбилось, мов скло

Мрії — лиш згаслі зірки і розталий дим
За вікном літню спеку прогнали вітри
Холодне повітря
Згадую дні, які вже минули давно
Все одно краще закрити вікно
Досить спогадів цих
Ми в кімнаті разом, але на самоті
Ми в кімнаті разом, але на самоті

Нічне небо як синій оксамит
Твоя тінь мов місяця відблиск в воді
Нікотин, можливо, й вбиває
Та ти набагато швидше за нього
Улюблена пісня твоя на повторі грає
А поза межами стін

Усі люди хворі
Лікуватися досить, запізно
Хвороба в очах, у крові, у судинах, усюди
Тепер не знайти уламків тих сонячних
Світає. Я міг би тут довше побути
Але набридли мені вже вкрай
І ти, й алкоголь, і клятий Lo-Fi
І ти, й алкоголь, і клятий Lo-Fi

Сонце сьогодні яскраво вмирало
В безсмерті своєму, певне, було
Спочатку далеко пожежа палала
Та полум'я врешті розбилось, мов... скло