Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.


Слова: Павла Чубинського
Музика: Михайла Вербицького

🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟨🟦🟦🟦🟦🟨🟦🟦🟦🟦🟨🟦
🟦🟨🟨🟦🟦🟨🟨🟨🟦🟦🟨🟨🟦
🟦🟨🟦🟨🟦🟨🟨🟨🟦🟨🟦🟨🟦
🟦🟨🟦🟨🟦🟨🟨🟨🟦🟨🟦🟨🟦
🟦🟨🟦🟨🟦🟦🟨🟦🟦🟨🟦🟨🟦
🟦🟨🟦🟨🟦🟦🟨🟦🟦🟨🟦🟨🟦
🟦🟨🟦🟨🟦🟦🟨🟦🟦🟨🟦🟨🟦
🟦🟨🟨🟦🟦🟨🟨🟨🟦🟦🟨🟨🟦
🟦🟨🟦🟨🟨🟦🟦🟦🟨🟨🟦🟨🟦
🟦🟨🟦🟦🟨🟨🟦🟨🟨🟦🟦🟨🟦
🟦🟨🟦🟦🟨🟦🟨🟦🟨🟦🟦🟨🟦
🟦🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟦
🟦🟦🟦🟦🟦🟨🟨🟨🟦🟦🟦🟦🟦
🟦🟦🟦🟦🟦🟦🟨🟦🟦🟦🟦🟦🟦