Передмова:
Titanfall 2 - це гра про яку я чув чимало, й чимало дуже хорошого. Багато хто називає гру найкращим багатокористувацьким шутером й досі. Й на фоні цього, я також чув хороші відгуки й про однокористувацьку кампанію, хоч її й згадують врази рідше. З моєї сторони, я не сильний шанувальник багатокористувацьких зарубів. Але вирішив все ж взяти гру на розпродажі та вияснити, наскільки воно варте того, якщо брати гру тільки заради однокористувацького досвіду.

Красиво та замало:
Візуально гра виглядає дуже навіть приємно, й хоча помітно, що гра вийшла в 2016 році, вона все ще може показати круті з візуальної точки зору сцени та краєвиди. Єдине, що кидається в очі це лиця людей, вони все ж видають вік гри. А от що його приховує, так це 64 гігабайта, котрі гра забирає на диску, й це неймовірно багато на ту кількість хоч й різноманітного але не довгого ігроладу який пропонує кампанія. Також до недоліків додам всюдисуще розмиття. Напевно це якийсь аналог глибини різкості, та він часто розмивав картинку псуючи таким чином видимість. Однак по при це, гра справді в змозі порадувати візуальним різноманіттям з інколи доволі креативними рішеннями. Що звісно доповнює непоганий музикальний супровід, що протягом гри вдало підкреслює моменти в які він грає.

Біг по стінам та Титани:
Ігровий процес Titanfall 2 це постійний рух. Пілоти це бойові одиниці, що є максимально небезпечними як за кермом свого титана, так й на своїх двох. Однак звісно, якщо ви не в великій металевій коробці, то ви вразливі. Й гра це підкреслює, оскільки навіть на нормальній складності ви помираєте доволі швидко, якщо випадково забарились або зупинились перед ворогом. Й таким чином гра мотивує бути в постійному русі. Я б сказав, бути хижаком на полі бою, невловним, стрімким та смертоносним. Для цього у нас тут є біг, під час якого ми можемо як стріляти так й перезаряджатись, підкат, двійний стрибок та біг по стінах. Й комбінуючи це все ви станете справді невловним хижаком, що втікає та ухиляється від куль, та красиво в підкаті виносить цілу групу суперників продовживши рух до цілі без найменшого спину. Доповнюють це й різноманітне озброєння, якого в грі достатньо, й хоча чимало зброї здалось мені одноманітною, гра дасть вам змогу зібрати собі саме той арсенал, який буде вам по душі. Але крім звичайної зброї, пілот має ще дещо - титана.
Й сівши в титана... нам тепер не потрібно втікати, втікати потрібно ворогам. Оскільки з хлипкого, але спритного хижака, ми стаємо альфа хижаком, тим для кого можуть становити загрозу тільки інші титани та їх пілоти. Й в кампанії це гарно демонструється. Завжди коли нам дають пілотувати титана, звичайні рядові бійці практично не складатимуть загрози, й тільки інші титани будуть справжніми суперниками, кожен з яких буде потребувати свій власний підхід. Що доповнюється різноманітним озброєнням нашого титана, котре ми будемо знаходити в міру кампанії й кожне з яких фактично міняє нашу роль в позиціюванні та ефективну тактику, оскільки крім озброєння, міняються й навички. Що дає змогу підходити до кожної сутички по різному.
Таким чином ігровий процес Titanfall 2, це справді щось унікальне й круте навіть сьогодні. Комбінація динамічного пересування та великих роботів, робить ігровий процес унікальним та захопливим. І я можу тільки уявити, як це все круто комбінується в багатокористувацькій грі, де в фактор бою вклинюється ще й сам фактор пілота, який так то теж може становити загрозу для титана. Але що на рахунок однокористувацької гри, чи вдається їй розказати цікаву історію, комбінуючи її з таким стрімким ігровим процесом.

Одвічна війна:
Ми граємо за Джека Купера, звичайного солдата, доля якого неочікувано зміниться та в результаті переломить вирішальний хід війни. У світі Titanfall йде одвічний конфлікт між Фронтиром та корпорацією ІМС, й ми звичайний солдат на стороні Фронтиру, ми його захисники. Та противник забирає життя нашого наставника й майже забирає наше. Так починається коротка подорож, де ми з солдата стаємо пілотом, а з пілота перетворюємось в героя. Й ця подорож може здивувати. Й хоча на мою думку сюжет виглядає дещо рвано, з інколи за різкими переходами між рівнями без суміжного обґрунтування, що і як. Та навіть так, грі вдається запропонувати унікальний досвід, де гра буде вчити тебе тим чи іншим основам свого ігрового процесу. Й хоча прямо унікальних місій всього дві, одна з яких це місія, де ми можемо в реальному часі переміщуватись між двома часовими лініями. Інші рівні все ж можуть побалувати як цікавими обставинами, так й діалогами, на які ми можемо відповідати, інколи навіть по різному. Й цей елемент сильно додає живості головному герою, та дає змогу відчути розвиток відносин головного героя та його титана. В іншому ж, сюжет доволі шустрий та простий. Це класичний бойовик, де є зло й ми маємо його зупинити, й хоча під час боїв ворогу хочуть додати людяності, через голосові передачі ворожих пілотів, все ж саме з точки зору історії, наш суперник це загроза й ворог, який не шкодує нас, й тому не заслуговує на співчуття. Таким чином історія, це короткий, всього п’яти годинний атракціон, де нас поводять по різноманітним локаціям, та підготують до основної страви, яку я омину, а саме багатокористувацької гри.

Підсумок:
В кінці хочу сказати, що на знижках Titanfall 2 варта кожної гривні. Й хоча завантажувати 64 гігабайти заради 5 годин ігрового процесу, це не обнадійливо, та якщо ви будете перепроходити гру на вищій складності або грати в багатокористувацьку гру, яка хоча й з того що чув, не без проблем через читерів, та все ж. Навіть так, однокористувацький досвід тут це досі дещо унікальне, і якщо ви шанувальник динамічних шутерів, я щиро рекомендую вам цю гру, хоч й здивуюсь, якщо ви й так її давно не придбали. Хоча знаючи історію, пропустити її в момент релізу, було не так вже й складно.

[h1][b]Titanfall 2[/b] - коротка, але стрімка подорож.[/h1] [b]Передмова:[/b] Titanfall 2 - це гра про яку я чув чимало, й чимало дуже хорошого. Багато хто називає гру найкращим багатокористувацьким шутером й досі. Й на фоні цього, я також чув хороші відгуки й про однокористувацьку кампанію, хоч її й згадують врази рідше. З моєї сторони, я не сильний шанувальник багатокористувацьких зарубів. Але вирішив все ж взяти гру на розпродажі та вияснити, наскільки воно варте того, якщо брати гру тільки заради однокористувацького досвіду. [b]Красиво та замало:[/b] Візуально гра виглядає дуже навіть приємно, й хоча помітно, що гра вийшла в 2016 році, вона все ще може показати круті з візуальної точки зору сцени та краєвиди. Єдине, що кидається в очі це лиця людей, вони все ж видають вік гри. А от що його приховує, так це 64 гігабайта, котрі гра забирає на диску, й це неймовірно багато на ту кількість хоч й різноманітного але не довгого ігроладу який пропонує кампанія. Також до недоліків додам всюдисуще розмиття. Напевно це якийсь аналог глибини різкості, та він часто розмивав картинку псуючи таким чином видимість. Однак по при це, гра справді в змозі порадувати візуальним різноманіттям з інколи доволі креативними рішеннями. Що звісно доповнює непоганий музикальний супровід, що протягом гри вдало підкреслює моменти в які він грає. [b]Біг по стінам та Титани:[/b] Ігровий процес Titanfall 2 це постійний рух. Пілоти це бойові одиниці, що є максимально небезпечними як за кермом свого титана, так й на своїх двох. Однак звісно, якщо ви не в великій металевій коробці, то ви вразливі. Й гра це підкреслює, оскільки навіть на нормальній складності ви помираєте доволі швидко, якщо випадково забарились або зупинились перед ворогом. Й таким чином гра мотивує бути в постійному русі. Я б сказав, бути хижаком на полі бою, невловним, стрімким та смертоносним. Для цього у нас тут є біг, під час якого ми можемо як стріляти так й перезаряджатись, підкат, двійний стрибок та біг по стінах. Й комбінуючи це все ви станете справді невловним хижаком, що втікає та ухиляється від куль, та красиво в підкаті виносить цілу групу суперників продовживши рух до цілі без найменшого спину. Доповнюють це й різноманітне озброєння, якого в грі достатньо, й хоча чимало зброї здалось мені одноманітною, гра дасть вам змогу зібрати собі саме той арсенал, який буде вам по душі. Але крім звичайної зброї, пілот має ще дещо - титана. Й сівши в титана... нам тепер не потрібно втікати, втікати потрібно ворогам. Оскільки з хлипкого, але спритного хижака, ми стаємо альфа хижаком, тим для кого можуть становити загрозу тільки інші титани та їх пілоти. Й в кампанії це гарно демонструється. Завжди коли нам дають пілотувати титана, звичайні рядові бійці практично не складатимуть загрози, й тільки інші титани будуть справжніми суперниками, кожен з яких буде потребувати свій власний підхід. Що доповнюється різноманітним озброєнням нашого титана, котре ми будемо знаходити в міру кампанії й кожне з яких фактично міняє нашу роль в позиціюванні та ефективну тактику, оскільки крім озброєння, міняються й навички. Що дає змогу підходити до кожної сутички по різному. Таким чином ігровий процес Titanfall 2, це справді щось унікальне й круте навіть сьогодні. Комбінація динамічного пересування та великих роботів, робить ігровий процес унікальним та захопливим. І я можу тільки уявити, як це все круто комбінується в багатокористувацькій грі, де в фактор бою вклинюється ще й сам фактор пілота, який так то теж може становити загрозу для титана. Але що на рахунок однокористувацької гри, чи вдається їй розказати цікаву історію, комбінуючи її з таким стрімким ігровим процесом. [b]Одвічна війна:[/b] Ми граємо за Джека Купера, звичайного солдата, доля якого неочікувано зміниться та в результаті переломить вирішальний хід війни. У світі Titanfall йде одвічний конфлікт між Фронтиром та корпорацією ІМС, й ми звичайний солдат на стороні Фронтиру, ми його захисники. Та противник забирає життя нашого наставника й майже забирає наше. Так починається коротка подорож, де ми з солдата стаємо пілотом, а з пілота перетворюємось в героя. Й ця подорож може здивувати. Й хоча на мою думку сюжет виглядає дещо рвано, з інколи за різкими переходами між рівнями без суміжного обґрунтування, що і як. Та навіть так, грі вдається запропонувати унікальний досвід, де гра буде вчити тебе тим чи іншим основам свого ігрового процесу. Й хоча прямо унікальних місій всього дві, одна з яких це місія, де ми можемо в реальному часі переміщуватись між двома часовими лініями. Інші рівні все ж можуть побалувати як цікавими обставинами, так й діалогами, на які ми можемо відповідати, інколи навіть по різному. Й цей елемент сильно додає живості головному герою, та дає змогу відчути розвиток відносин головного героя та його титана. В іншому ж, сюжет доволі шустрий та простий. Це класичний бойовик, де є зло й ми маємо його зупинити, й хоча під час боїв ворогу хочуть додати людяності, через голосові передачі ворожих пілотів, все ж саме з точки зору історії, наш суперник це загроза й ворог, який не шкодує нас, й тому не заслуговує на співчуття. Таким чином історія, це короткий, всього п’яти годинний атракціон, де нас поводять по різноманітним локаціям, та підготують до основної страви, яку я омину, а саме багатокористувацької гри. [b]Підсумок:[/b] В кінці хочу сказати, що на знижках Titanfall 2 варта кожної гривні. Й хоча завантажувати 64 гігабайти заради 5 годин ігрового процесу, це не обнадійливо, та якщо ви будете перепроходити гру на вищій складності або грати в багатокористувацьку гру, яка хоча й з того що чув, не без проблем через читерів, та все ж. Навіть так, однокористувацький досвід тут це досі дещо унікальне, і якщо ви шанувальник динамічних шутерів, я щиро рекомендую вам цю гру, хоч й здивуюсь, якщо ви й так її давно не придбали. Хоча знаючи історію, пропустити її в момент релізу, було не так вже й складно.