For all questions, please contact in private messages

𝕴 𝖜𝖆𝖘 𝖆𝖓𝖌𝖗𝖞 𝖜𝖎𝖙𝖍 𝖒𝖞 𝖋𝖗𝖎𝖊𝖓𝖉;
𝕴 𝖙𝖔𝖑𝖉 𝖒𝖞 𝖜𝖗𝖆𝖙𝖍, 𝖒𝖞 𝖜𝖗𝖆𝖙𝖍 𝖉𝖎𝖉 𝖊𝖓𝖉.
𝕴 𝖜𝖆𝖘 𝖆𝖓𝖌𝖗𝖞 𝖜𝖎𝖙𝖍 𝖒𝖞 𝖋𝖔𝖊:
𝕴 𝖙𝖔𝖑𝖉 𝖎𝖙 𝖓𝖔𝖙, 𝖒𝖞 𝖜𝖗𝖆𝖙𝖍 𝖉𝖎𝖉 𝖌𝖗𝖔𝖜.

𝕬𝖓𝖉 𝕴 𝖜𝖆𝖙𝖊𝖗(𝖊)𝖉 𝖎𝖙 𝖎𝖓 𝖋𝖊𝖆𝖗𝖘,
𝕹𝖎𝖌𝖍𝖙 𝖆𝖓𝖉 𝖒𝖔𝖗𝖓𝖎𝖓𝖌 𝖜𝖎𝖙𝖍 𝖒𝖞 𝖙𝖊𝖆𝖗𝖘:
𝕬𝖓𝖉 𝕴 𝖘𝖚𝖓𝖓𝖊𝖉 𝖎𝖙 𝖜𝖎𝖙𝖍 𝖘𝖒𝖎𝖑𝖊𝖘,
𝕬𝖓𝖉 𝖜𝖎𝖙𝖍 𝖘𝖔𝖋𝖙 𝖉𝖊𝖈𝖊𝖎𝖙𝖋𝖚𝖑 𝖜𝖎𝖑𝖊𝖘.

𝕬𝖓𝖉 𝖎𝖙 𝖌𝖗𝖊𝖜 𝖇𝖔𝖙𝖍 𝖉𝖆𝖞 𝖆𝖓𝖉 𝖓𝖎𝖌𝖍𝖙,
𝕿𝖎𝖑𝖑 𝖎𝖙 𝖇𝖔𝖗𝖊 𝖆𝖓 𝖆𝖕𝖕𝖑𝖊 𝖇𝖗𝖎𝖌𝖍𝖙.
𝕬𝖓𝖉 𝖒𝖞 𝖋𝖔𝖊 𝖇𝖊𝖍𝖊𝖑𝖉 𝖎𝖙 𝖘𝖍𝖎𝖓𝖊,
𝕬𝖓𝖉 𝖍𝖊 𝖐𝖓𝖊𝖜 𝖙𝖍𝖆𝖙 𝖎𝖙 𝖜𝖆𝖘 𝖒𝖎𝖓𝖊.

𝕬𝖓𝖉 𝖎𝖓𝖙𝖔 𝖒𝖞 𝖌𝖆𝖗𝖉𝖊𝖓 𝖘𝖙𝖔𝖑𝖊.
𝖂𝖍𝖊𝖓 𝖙𝖍𝖊 𝖓𝖎𝖌𝖍𝖙 𝖍𝖆𝖉 𝖛𝖊𝖎𝖑𝖊𝖉 𝖙𝖍𝖊 𝖕𝖔𝖑𝖊;
𝕴𝖓 𝖙𝖍𝖊 𝖒𝖔𝖗𝖓𝖎𝖓𝖌 𝖌𝖑𝖆𝖉 𝕴 𝖘𝖊𝖊,
𝕸𝖞 𝖋𝖔𝖊 𝖔𝖚𝖙𝖘𝖙𝖗𝖊𝖙𝖈𝖍(𝖊)𝖉 𝖇𝖊𝖓𝖊𝖆𝖙𝖍 𝖙𝖍𝖊 𝖙𝖗𝖊𝖊


Був злий на друга мого,
Але злість минула, і нічого.
Був злий на мого ворога,
І злість мені стала дорогою!

Сльозами поливав свій гнів
І день і ніч, далеко від усіх.
Його під сонцем зігрівав,
Щоб гнів мій набирався сил.

Ростив його і ніч і день.
І ось, листя кидає тінь,
На дереві сіяє плід.
Сподіваюся, він його знайде.

Засвітить ніч першу зірку,
І буде ворог у моєму саду.
Побачить сонце, як зійде,
Що ворог під деревом розкинутий.
© Вільям Блейк